Гало в Києві - 02.14

9.20 - 9.45. Через шарувато-купчасті хмари пробивався лівий паргелій З 11.00 до 11.45 були гало 22 і ЗД та дуже редуковані ДД22 і ДД46. Одночасно падав сніг і принаймні зенитна дуга своєю яскравістю пов'язана саме з ним

Гало в Києві - 02.08, 09

02.08. Уже при самому заході біля сонця було ледь пемітне гало 22 (правий сегмент). Це - додаток до уже викладених фотографій 02.09. 9.30. Досить слабкий сегмент гало 22.

Гало в Києві - 01.29 - 02.11

01.29. Видимого гало не було але на фото заходу сонця (16.06) після проявки ніби впізнається лівий паргелій (дуже редукований)02.04. 16.30. Слабка права рукавиця 02.07. О 9.45 спіймано лівий паргелій 02.08. 11.00-11.50
Спочатку гало 22

А потім - слабка зенитна дуга на рівні видимостіА о 19.00 було слабке місячне гало

02.11. Починаючи з 9.45 і практично весь день було гало. Ближче до заходу небо закрили хмари, тож гало зникло. Після цього кілька днів триває нестійка погода. Між 12.30 і 13.00 крім гало 22 виникли ЗД і ДД46, а також слабкий лівий паргелій
Дещо пізніше виник верхній паргелій (ДД22)

Випадковий паргелій на фото в журналі

У журналі "Вселенная , пространство, время"/ 2010, №3 на одному з фото можна побачити випадково попавший до кадру паргелій. Я його до речі помітив уже на екрані, обробляючи скановані сторінки журналу

Гало в кіно - підбірка

Ice Age: The Meltdown
Indiana Jones and the Last Crusade

The Reef
Явно у праву частину кадру попав паргелій

The Mechanik

На скріншотах практично не помітно але в кадр попадають нечіткі паргелії
До іншого кадру з фільму, схоже, потрапило гало 22 (в лівому верхньому кутку)

До речі, ці кадри зняті в околицях Петербургу

The Outer Limits: 1-11

Гало падаючого снігу в Києві - 01.25

Практично весь день іде сніг, причому, зранку - при майже ясному небі. Відповідно, виникло і гало.
10.00-10.30. Спостерігав лівий паргелій з дуже слабким гало 22. Велика хмара на знімку - дим від ТЕС. Через нього не видно було правий паргелій А в 11.00 виникла слабка зенитна дуга. Паргелії до цього часу вже не були помітні

За півгодини небо знову захмарилось

Статистика гало по Україні за 2010 рік

2010 рік видався найбагатшим по кількості спостережень гало відколи я їх відмічаю - 151 день був із гало - це в середньому 3 дні на тиждень.
По Україні загалом днів з гало (разом зі спостереженнями інших людей) було понад 170 але я в статистиці включаю лише власні дані.
Розподіл між частотою спостережень різних видів гало виглядає наступним чином:
Гало 22 - 133 спостереження
Паргелії з параселенами - 73
Описане гало - 42
Зенитна дуга - 30
Дотичні дуги 46 - 18
Гало 46 - 10!
Дуги Ловіца - 6-11 (ряд спостережень є спірними але цей вид гало є вже не таким і рідкісним. Його проблематичність - переважно низька яскравість)
Паргелічний круг - 8
Дуга Паррі вгнута - 4
Дуга Паррі вигнута - 2
Гало 18 - 1
Дуга Паррі 46 - 1
Гало 9 і 24 - спірно, можливо спостерігалися разом з гало 18
Складні гало (4 і більше) - 20 (загалом, в один день спостерігалися дещо різні складні сонячне гало і місячне, тож загалом спостережень було 21)
Крім того, сонячних стовпів було понад 30
Паради гало (6 і більше днів підряд) - 2010.04.27-05.02 (6), 2010.07.02-09 (8), 2010.10.21-26 (6)
Вікна (6 і більше днів без гало) - 2010.01.05-18.(14), 02.08-22.(15), 02.24-03.02.(6), 06.05-10.(6), 07.21-27.(7), 11.19-25(7), 12.07-12(6), 12.15-22(8), 12.24-29(6)

В 2010 р. вперше відмічено гало пірамідальних кристаликів (03.31) та дуги Паррі вигнуту і бічну 46 (08.21)
Щодо узагальнених даних - нижче викладені графіки спостережень гало

ГАЛО В 2010 р. ПО МІСЯЦЯХ

ГАЛО ПО МІСЯЦЯХ У 1996-98 ТА 2008-2010 рр.УСЕРЕДНЕНИЙ ГРАФІК СПОСТЕРЕЖЕНЬ ПО МІСЯЦЯХ ЗА 6 рр.СПОСТЕРЕЖЕННЯ СЛАВНОЇ ЧЕТВІРКИ ПО МІСЯЦЯХ ЗА 6рр.

Відмічу, що 4 головні гало (22, описане, паргелії та зенитна дуга) спостерігаються завжди. Видно, що гало 22 найбільш корелюється з загальною кількістю спостережень протягом року. Інші три види гало більш рівномірно спостерігаються протягом теплого періоду

РОЗПОДІЛ ГАЛО ПО ДНЯХ (97,98,2008-2010 рр.)

Якщо розподіл гало по місяцях протягом року дозволяє виявити найзагальніші закономірності, то розподіл по днях є значно точнішим. Бачимо, що крім двох головних сезонів (вегетаційний з великою кількістю гало та пізньоосінньо-зимовий з малою кількістю гало) протягом року можна виділити кілька періодів і навіть підперіодів по кількості спостережень гало. На основі даного графіку, в якому висвітлені пятирічні дані спробую це зробити:

О – перший період. К-сть гало посередня.
О1 – пост новорічне наростання; О2 – січневий мінімум; О3 – січневий максимум; О4 - лютневий мінімум;
А – вегетаційний позитивний період (середина лютого – початок серпня). К-сть гало найбільша- практично кожен другий день. Довгих періодів без спостережень гало не має.
А1 – пізньозимове наростання; А2 – ранньовесняний максимум (ср. березня – ср. квітня); А3 – квітневий мінімум (ср. квітня); А4 – пізньовесняний стабільний період; А5 – червневий мінімум; А6 – липнева активізація; А7 – липнево-серпневе розрідження;
В – серпневий мінімум (2-га пол.. серпня). Дещо нестабільний період з незначною к-стю гало.
С – осінній позитивний період (кн.. серпня – поч. листопада). Другий період інтенсивності спостережень гало протягом року.
С1 – вересневий нестабільний період; С2 – пізньовересневий мінімум; С3 – жовтневий максимум (кн.. вересня – ср. жовтня); С4 – жовтневий мінімум; С5 – другий жовтневий максимум (ср. жовтня – поч.. листопада).
Д – останній період.
Д1 – пізньоосінній великий мінімум; Д2 – груднева активізація; Д3 – грудневий мінімум

Цей розподіл спостережень гало дуже добре узгоджується з сезонними змінами хмарності протягом року.Загалом, перисті хмари утворюються завжди але суцільний шаруватохмарний покрив найбільш сконцентрований в холодну пору року. Відповідно, навіть якщо гало є - ми його часто не бачимо взимку.

Розподіл спостережень гало по великих і малих періодах протягом року також узгоджується з певними сезонними кліматичними особливостями.

Так, періоди Д2, О1 і О3 співвідносяться з зимовими малохмарними морозними днями. Періоди з малою к-стю гало взимку - з тривалими хмарними днями та відлигами.
Серпневий мінімум узгоджується з періодами пізньолітніх дощів і т. д.

Але подібне узагальнення - лише перша спроба. Наступні спостереження значно уточнять періодизацію гало протягом року.

П.с. 15 січня спостерігалось досить слабке місячне гало в Києві. Тож, рік починається поки-що трьома спостереженнями за 23 дні...

Гало в Олександрії - 2010.12.30

В передноворічний день спостерігав гало 22 в Олександрії - близько 10 год ранку. Щоправда, на фото гало практично не видно

Затемнення 01.04

Сонячне затемнення 2011.01.04. - одне з найкрасивіших серед всіх, що спостерігалися в Україні за останні роки. Власне я спостерігав його на малій Батьківщині (захід Кіровоградщини). Нижче - ряд фотографій З чим, можна сказати, пощастило - з хмарним покривом. Завдяки шарувато-купчастим хмарам затемнення можна було спостерігати неозброєним оком. В деяких регіонах України через хмари сонце взагалі неможливо було побачити

В максимальну фазу сонце було закрите на 80% (+/-). Освітлення, відповідно, зменшилося але візуально це було малопомітно

Гало на Кіровоградщині - 2011.01.03

З Новим, 2011, роком!!!!!!!!

Близько 9.15, перебуваючи у дорозі, помітив паргелії у м. Знам'янка (Кіровоградщина)
А між 12.20 та 12.50 паргелії (більш яскраві) разом із сегментами гало 22 спостерігалися в м. Кіровограді. Нижче - їх фото