З архіву - складні гало в 97-98 роках

Систематичні спостереження гало до тривалої перерви я проводив у 1996-1999 роках (с. Розношенці Ульянівського р-ну Кіровоградської обл.). Це дозволяє мати обширну статистику для порівняння. На той час я замальовував цікаві гало і вирішив найцікавіші з них опублікувати. Складних явищ гало (більше 4 видів одночасно) за ці 4 роки було тільки 4.

1997.03.03. Комплекс із сегментів гало 22, дотичної дуги малого гало, паргеліїв, зенитної дуги та дотичної дуги великого гало разом зі світловим стовпом. На рисунку явище відтворене так, як воно виглядало.


1997.03.22. Цікавий комплекс із гало 22, паргеліїв, дотичних дуг малого гало, центральної частини зенитної дуги та верхньої частини дотичної дуги великого гало і зазенитного сегменту білої дуги, яку я схильний вважати сонячною петльою.

1998.09.18. Складне гало складалося з гало 22, паргеліїв, сегменту описаного гало, зенитної дуги, частини дотичної дуги великого гало, зазенитного сегменту сонячної петлі, невеликого сегменту паргелічного круга та (середньої) дуги Ловіца біля правого паргелія - всього 8 видів гало. Дуга Ловіца була добре видна і мала яскравість 2. Це гало входить до найскладніших спостережень над територією України.

1998.09.19. Гало 22, паргелії, верхня дотична дуга, дуга Паррі вгнута. Хоча це гало і має лише 4 елементи (з такою кількістю елементів було достатньо багато спостережень гало) але воно цікаве надзвичайно розвинутою дугою Паррі.

Із архіву. Складне гало 2003.03.03. над Уманем. Субсонячна петля в Україні.

Українське небо може дарувати не лише стандартні оптичні явища. Іноді можна стати свідком дійсно рідкісного видовища. 3 березня 2003 р. мені випала нагода спостерігати складне гало, схема якого зображена нижче. Це було в Умані з 10 до 13 год.

Я замалював схему гало, в яку ввійшло 7 різновидів: гало 22, паргеліїї 22, дотична дуга, дуга Паррі, паргелічний круг (через усе небо), нижня дотична дуга гало 46 (єдине спостереження, зроблене мною за весь час спостережень) і біла зазенитна дуга. Кілька сегментів цього явища я зафотографував. Уже по знімку В. Галінський підказав мені про наявність і паргеліїв 120 (вони дивом попали на знімок). До сих пір це одне з найскладніших гало, яке мені доводилось спостерігати на власні очі і з документально зафіксованих на території України в цілому (пізніше я зроблю огляд). Швидше за все, цього дня на небі були присутні і слабкі зенитна дуга та верхня дотична дуга великого гало, можливо, інші рідкісні білі гало, дуги Ловіца. Але підтвердженими залишаються саме 8 різновидів.

Marko Riikonen люб"язно надав мені допомогу у визначенні білої зазенитної дуги.
За його словами - це дуга Вегнера. Але зваживши всі аргументи і ніскільки не сумніваючись у професіоналізмі Marko, я все ж визначив цю дугу за сонячну петлю.

Особливістю цієї дуги була її рівномірна яскравість по всій довжині і форма наближена до сегмента круга. Крім того, в районі паргеліїв 120 ця дуга тяжіла до розходження з паргелічним кругом у напрямі антелія, що характерно для сонячної петлі і не характерно для дуги Вегнера.

На знімках нижче - дуга Паррі і нижня дотична дуга великого гало

З 1997 по 2005 рр. мені доводилось 4 рази спостерігати сонячну петлю. Сподіваюсь, вона ще неодноразово з"являтиметься на нашому небі. В той же час, хочеться висловити сумнів щодо вірного визначення цього виду гало. Повної впевненості, що це саме сонячна петля у мене ще немає і в будь-якому разі доведеться чекати наступних спостережень.