Показ дописів із міткою Архів. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Архів. Показати всі дописи

середа, 3 серпня 2016 р.

Гало на бойовому запуску ракет по російських окупантах (2014)

На відео українські ракети полетіли з привітом до московських солдат. Можливо, ціллю була російська жива сила, що розстрілювала наші колони, котрі виходили "зеленим" коридором з-під Іловайська.
Ясний літній день, серпень 2014, захід Донецької області. Навколо сонця - гало.


субота, 13 березня 2010 р.

Гало в Києві - 2009.06.09

Переглядав минулорічні фотографії і наткнувся на неопубліковану і непомічену фотографію гало. 9 червня, під час заходу над сонцем виднівся сегмент гало 22 (можливо, дотичної дуги)

понеділок, 2 листопада 2009 р.

Складне гало в Умані (з архіву) - 5.03.25

Випадково натрапив серед своїх записів на зарисовку складного гало, зроблену в Умані 25 березня 2005 р.
Висота сонця в цей час була близько 25-28*. Вище нього були верхня частина гало 22 і дотична дуга, нижче - дотична дуга. Обабіч сонця були яскраві паргелії, причому, правий - з довгим блакитним хвостом. Справа, ще далі від сонця спостерігався сегмент дотичної дуги 46, щоправда, незрозуміло, котрої - верхньої чи нижньої. Під час замалбовування я не звернув на це увагу. Починаючи від дотичної дуги 46 через півнеба проходив паргелічний круг, місцями досить яскравий, місцями - розірваний.Таким чином, це було 5-складне гало. Загалом, це спостереження непогано додається до загальної статистики виникнення складних явищ гало.

понеділок, 12 жовтня 2009 р.

Складне гало в Лисичанську - 5.02.01

Цікава публікація знаходиться тут. Автор розповідає, що приїхав у цей день в рідне місто (Лисичанськ, Харківська обл.) і побачив складне і досить яскраве гало навколо сонця. В галереї автор виклав ряд фотографій явища та кольорову схему. Складне гало включало в себе: гало 22, паргелічний круг, паргелії, дотичну дугу 22, зенитну дугу та дотичну дугу 46. Цілком можливо, були присутні і інші різновиди.

На жаль, сторінка може не відкриватися, то ж без згоди автора помістю його роботу, збережену раніше

понеділок, 11 травня 2009 р.

З архіву - складні гало в 97-98 роках

Систематичні спостереження гало до тривалої перерви я проводив у 1996-1999 роках (с. Розношенці Ульянівського р-ну Кіровоградської обл.). Це дозволяє мати обширну статистику для порівняння. На той час я замальовував цікаві гало і вирішив найцікавіші з них опублікувати. Складних явищ гало (більше 4 видів одночасно) за ці 4 роки було тільки 4.

1997.03.03. Комплекс із сегментів гало 22, дотичної дуги малого гало, паргеліїв, зенитної дуги та дотичної дуги великого гало разом зі світловим стовпом. На рисунку явище відтворене так, як воно виглядало.


1997.03.22. Цікавий комплекс із гало 22, паргеліїв, дотичних дуг малого гало, центральної частини зенитної дуги та верхньої частини дотичної дуги великого гало і зазенитного сегменту білої дуги, яку я схильний вважати сонячною петльою.

1998.09.18. Складне гало складалося з гало 22, паргеліїв, сегменту описаного гало, зенитної дуги, частини дотичної дуги великого гало, зазенитного сегменту сонячної петлі, невеликого сегменту паргелічного круга та (середньої) дуги Ловіца біля правого паргелія - всього 8 видів гало. Дуга Ловіца була добре видна і мала яскравість 2. Це гало входить до найскладніших спостережень над територією України.
1998.09.19. Гало 22, паргелії, верхня дотична дуга, дуга Паррі вгнута. Хоча це гало і має лише 4 елементи (з такою кількістю елементів було достатньо багато спостережень гало) але воно цікаве надзвичайно розвинутою дугою Паррі.

середа, 29 квітня 2009 р.

Красиві фотографії гало 2008 р. з архіву

2008.02.14. Красива фотографія зенитної дуги разом зі слабкою дотичною дугою великого гало (0,8) над Батьківщиною-матір"ю, зроблена Beauty-666 (http://fotki.yandex.ru/users/Beauty-666/view/35484?page=0). В цей же час на небі були паргелій і слабке мале гало.


2008.02.27. Кілька годин у небі над Києвом трималося складне гало. З кількох знімків я зробив панораму явища. Гало складалося з 5 помітних (яскравість більше 2) і ще 2 (дотична дуга великого гало та паргелічний круг - 1) менш помітних форм. Критичною є наявність дуги Ловіца в цьому явищі (див. попередню публікацію).

2008.03.28. Яскравий паргелій увечері.


2008.04.18. Повне коло 22-го гало над Національним ботанічним садом ім. Гришка.


2008.05.07. Неяскраве мале гало разом з верхньою дотичною дугою. Через нього проходять тонкі тяжі тіней від розривів у хмарах.


2008.06.16. Поєднання дотичної дуги та паргелію над Феофаніївським парком створює непогану композицію.

2008.06.29. Красивий але дещо похмурий захід сонця.


2008.07.04. Яскрава зенитна дуга над Києвом. (Фото не оброблене).

2008.07.21. Практично повне мале гало над Києвом зі слабкими дотичними дугами.
2008.08.03. Поетичний захід сонця над полем у Кіровоградській області. Щоправда, лівий паргелій практично не помітний.


2008.08.11. Не менш поетичний захід сонця на селі. Спочатку гамму кольорів доповнювала слабка дотична дуга у вигляді верхнього паргелія.


Потім виник світловий стовп.


2008.20.12. Красиве гало спостерігалося цього дня.

Небесна інженерія :)


Один момент на перехрещенні слідів літаків виднівся слабкий прагелій.


Паргелій крупним планом.


Він же, пронизаний літаком. Цю фотографію я перетворив на подарункову листівку, додавши контрасту і гламурний напис.

З архіву - Дуги Ловіца (за 2008 р.)

Я вирішив переглянути фотографії гало за 2008 р. і опублікувати найцікавіші з них.
Підготував підбірку спостережень дуг Ловіца і натяків на них.

2008.02.14. Досить критичне спостереження. Фотографію зроблено камерофоном (3 Мп). При обробці вище паргелію з"явилося ніби його продовження, забарвлене в оранжевий колір. Яскравість - 0,8-0,9. По розміщенню нагадує середню дугу Ловіца.


209.02.27. - Ще одне критичне спостереження. Вище лівого паргелію ніби з"явилась дуже слабка середня дуга Ловіца. Яскравість її - 0,5.



2008.04.10. Більш об"єктивне спостереження. Продовження паргелію незначне але достатньо виражене. Яскравість - 1.


2008.06.26. Після обробки вгорі і внизу від паргелія - вздовж середньої дуги Ловіца - спостерігається дещо підвищений рівень червоного кольору. Яскравість. дуги - до 0,5.


2008.10.12. Найкраще спостереження. Слабкі сегменти (середньої) дуги Ловіца було видно неозброєним оком. Яскравість її - 1. Спостерігається вона як незначне витягування паргелія по вертикалі.

неділя, 26 квітня 2009 р.

Гало за спеціальних умов в Україні

Крім гало, що спостерігаються за звичайних умов в атмосфері можна виділити ще принаймні 3 групи спостережень явища за певних умов: субгало, гало в діамантовому пилу та гало штучних джерел освітлення. В загальну статистику їх навряд чи варто включати, але своє місце в архіві спостережень вони мають.

СУБГАЛО

Виникають нижче рівня горизонту. Основним видом з цієї групи є субсонце. Інші гало виникають внаслідок вторинного ходу променів від субсонця. В Карпатах було сфотографовано субсонце в діамантовому пилу.


Крім нього в об"єктив попали і субпаргелії. (На фото нижче видно лівий, дуже слабкий)


До субгало можна віднести і сонячний стовп на верхній поверхні хмар чи туману (спостереження за 2009.02.22)

ГАЛО В ДІАМАНТОВОМУ ПИЛУ

Виникають в дрібних кристаликах вторинного походження - уламках сніжинок. В Карпатах було зафіксовано мале гало, паргелії, описане гало, верхня дотична дуга великого гало. На рівнині взимку також можуть бути присутні дрібні уламки сніжинок в приземному шарі атмосфери.




ГАЛО ШТУЧНИХ ДЖЕРЕЛ ОСВІТЛЕННЯ

В Україні сфотографовано світлові стовпи над ліхтарями та вогнями міста і сегмент паргелічного круга біля ліхтаря.



Спеціальні ефекти гало з території України мені невідомі.

Види гало, які спостерігалися в Україні

Я вирішив підвести підсумки спостережень різних форм гало в Україні. Перелік виглядає наступним чином:

ЗВИЧАЙНІ ГАЛО

1. Мале гало. Найпоширеніший вид гало. Частіше спостерігається у вигляді сегментів кола чи його верхньої частини. Повне коло спостерігається рідко.


2. Паргелії 22. Другий за частотою спостережень вид гало. Нечасто можна спостерігати паргелії з хвостами - це не самостійна форма гало, а продовження їх, зумовлене фізикою явища.


3. Описане гало. Комплекс явищ, фізика виникнення яких однакова але спостерігаються вони при різних положеннях сонця та за різної щільності відповідних кристаликів у хмарах.
По суті всі явища описаного гало становлять один вид.
Найчастіше спостерігається верхня дотична дуга - на третьому місці за частотою спостережень.


Кілька разів щастило сфотографувати нижню дотичну дугу малого гало.


У вітчизняній популярній літературі можна знайти вказівки про вертикальні паргелії. Насправді, йде мова про сильно редуковану верхню дотичну дугу малого гало, яка виглядає як кольорова чи світла пляма над сонцем. Хоча зовнішньо це явище дійсно є вертикальним паргелієм але цей термін не використовується. Це вірно з тієї точки зору, щоб не вносити плутанину в класифікації.


Повний еліпс описаного гало мені доводилось спостерігати 1 чи 2 рази але без фотографування (в кінці 90-х рр.)

4. Зенитна дуга. Четверте за кількістю спостережень гало.

Всі перелічені види гало спостерігаються як навколо сонця, так і навколо місяця. Всі ці форми гало спостерігалися в діамантовому пилу в Карпатах.

СВІТЛОВИЙ СТОВП

5. Достатньо часте явище. Має тенденцію до самостійного виникнення, часто за умов, коли виникнення інших видів гало неможливе, тому в практиці спостерігачів гало стовпи не фіксуються. Виникає у світлі сонця, місяця, штучних джерел освітлення.



РІДКІСНІ ГАЛО

6-1. Верхня дотична дуга великого гало. Спостерігається кілька разів на рік і має яскравість 1-2.
7. Велике гало. Спостерігається рідко - 1-2 рази на рік разом з малим гало. Яскравість його не перевищує 2.


8. Дуга Паррі вгнута (Suncave). Спостерігається 2-3 рази на рік разом з дотичною дугою. Яскравість досягає 2-2,5.



9. Паргелічний круг. Достатньо рідкісне явище. Спостерігається переважно у вигляді слабких сегментів. Після багаторічних спостережень гало приходжу до висновку, що у вітчизняній літературі роль цього явища перебільшена. Лише одноразово мені доводилось спостерігати повний паргелічний круг через усе небо (схема опублікована в замітці про дугу Вегнера).


6-2. Нижня дотична дуга великого гало. Спостерігалася мною лише одноразово у вигляді лівого сегмента (все небо в той час оглянути не було можливості). Вона зафіксована на схемі у публікації, присвяченій дузі Вегнера. У мене збереглася фотографія цієї дуги. Спробую з часом її опублікувати.

Щодо класифікації, то мені вважається найбільш прийнятним вважати обидві дуги одним видом гало але у ранзі різновидів (підвидів). Низька частота спостережень цієї дуги пояснюється достатньо низьким положенням сонця над Україною.

ДУЖЕ РІДКІСНІ ГАЛО

10. Сонячна петля. Всього доводилось спостерігати цей вид гало тільки 4 рази. Яскравість його була на рівні 1-2.

11. Паргелії 120. Виявились на фотографії разом з субсонячною петльою та паргелічним кругом. Згідно літературних вказівок, опублікованих нижче, на території України спостерігались і раніше.


12, 13. Дуги Ловіца. З початком цифрового фотографування гало під час обробки знімків поруч з паргеліями неодноразово проявлялися слабкі дуги, часто ледь помітні, яскравістю 0,3-1. Принаймні двічі - 2009.01.19 і в далеких 90-х мною візуально спостерігались слабкі дуги Ловіца яскравістю 1. Щодо частоти появи - оскільки візуально це явище спостерігається нечасто, то я його відношу в категорію дуже рідкісних. Однак, всіх спостережень дуг Ловіца після комп"ютерної обробки фоографій, наприклад, за минулий рік набралось 5. По них я ідентифікував нижню та середню дуги Ловіца. Вони хоча й виникають за однакових умов, але хід променів у кристаликах при цьому різний, тому я відношу обидві дуги до різних видів гало. Але це спірне питання.



В публікації, викладеній нижче, наведена схема складного гало, виконана за вказівкою у літературі на спостереження молдавських метеорологів. Очевидно, що вони спостерігали антелій. А якщо вони спостерігали, то велика ймовірність появи його в той час над Україною. Поки що це умовне припущення, то ж слід чекати його справжньої появи, щоб зафіксувати точно.

Крім того, в Інтернеті є фотографії спостережння 2007.05.21. в Кишиневі малого і описаного гало разом з сонячною петльою (http://ice-halo.net/archives/tag/heliac-arc з посиланням на пержоджерела). Відстань від Кишинева до кордонів з Україною незначна і слід припускати, що в нас це гало теж спостерігалося (тоді це буде 5-те спостереження сонячної дуги).


Таким чином, у нашій країні спостерігалися мінімум - 13 видів гало і 1 різновид. Критичним є 14 - антелій.