Статистика по спостереженнях гало в Україні за 2015-2016 роки

За підсумками 2015-2016 років вималювалась наступна картина спостережень гало по місяцях:

	всього	місяць
		01	02	03	04	05	06	07	08	09	10	11	12
2015	150	7	4	17	16	17	10	13	15	16	14	11	10
2016	174	9	12	14	27	26	16	14	11	14	13	10	8

 
У підсумку враховані лише власні спостереження, зроблені в різних областях України, дані інших спостерігачів тут не враховані, щоб не спотворити загальну картину. Минулий, 2016 рік, взагалі був рекордним - гало спостерігалися практично кожен другий день, а в квітні спостерігалися 19 днів підряд (це було відмічено у Харківській області). Звичайно, це були переважно мале гало і паргелії. Мале гало спостерігалося у 2016 році 157 разів.

Зведений усереднений графік спостережень по місяцях за останні 8 років (2009-2016) наведено нижче

Підсумки спостережень гало в Україні (Придніпров'ї) за 2011 - 2014 роки

За результатами спостережень явищ гало у 2011-2014 виведені основні підсумки і закономірності. Переважаюча (99%) кількість спостережень проведена на території Правобережної України (Київ, Кіровоградщина, Поділля тощо). Незначна частина - на Донбасі і Причорномор'ї, проте кліматичні умови там не надто відрізняються від середньо-придніпровських, щоб значно вплинути на загальні результати. Отже:

 у 2011 р. гало було помічено мною 120 разів, у 2012р. - 147, у 2013 р. - 138, у 2014р. - 131. В середньому це - 128,9 разів або кожні 2,8 дні.

Найчастіше виникало, звичайно, гало-22 (від 120 до 123 разів у рік).

З дуже рідкісних гало слід відмітити еліптичні гало у 2012 і 2014 роках та гало ромбічних кристаликів - у 2014 році.

Ще слід відмітити, що за цей час було два особливо довгих періоди, коли гало не спостерігалося багато днів підряд: у 2011 р. з 9 по 27 серпня включно (19 днів) та у 2014 р. з 16 листопада по 11 грудня включно (26 днів).

І найцікавіший підсумок нижче: поденні графіки гало, де відображена ймовірність появи гало залежно від сезону.

Абсолютний графік. 

Тут відображені всі випадки гало в Україні по днях за 1997, 1998, 2008-2014 роки

 Відкоригований графік за 2009-2014 роки, коли спостереження були більш точніші і, крім того, значення в ньому згладжені по сусідніх днях (кожен вертикальний стовпчик - усереднене число за три дні: даний день, день перед цим і день після, а всього - ті ж 365 днів).

 Ще більш уточненіший графік за 2009-2014 роки, де показники "згладжені" по 10 сусідніх днях.

З цього графіка дуже добре видно. що в Україні найменша цмовірність побачити гало - в кінці листопада-на початку грудня ("Новий рік"), а "найгарячіший" сезон - у березні, травні-липні і початку жовтня

Статистика гало по Україні за 2010 рік

2010 рік видався найбагатшим по кількості спостережень гало відколи я їх відмічаю - 151 день був із гало - це в середньому 3 дні на тиждень.
По Україні загалом днів з гало (разом зі спостереженнями інших людей) було понад 170 але я в статистиці включаю лише власні дані.
Розподіл між частотою спостережень різних видів гало виглядає наступним чином:
Гало 22 - 133 спостереження
Паргелії з параселенами - 73
Описане гало - 42
Зенитна дуга - 30
Дотичні дуги 46 - 18
Гало 46 - 10!
Дуги Ловіца - 6-11 (ряд спостережень є спірними але цей вид гало є вже не таким і рідкісним. Його проблематичність - переважно низька яскравість)
Паргелічний круг - 8
Дуга Паррі вгнута - 4
Дуга Паррі вигнута - 2
Гало 18 - 1
Дуга Паррі 46 - 1
Гало 9 і 24 - спірно, можливо спостерігалися разом з гало 18
Складні гало (4 і більше) - 20 (загалом, в один день спостерігалися дещо різні складні сонячне гало і місячне, тож загалом спостережень було 21)
Крім того, сонячних стовпів було понад 30
Паради гало (6 і більше днів підряд) - 2010.04.27-05.02 (6), 2010.07.02-09 (8), 2010.10.21-26 (6)
Вікна (6 і більше днів без гало) - 2010.01.05-18.(14), 02.08-22.(15), 02.24-03.02.(6), 06.05-10.(6), 07.21-27.(7), 11.19-25(7), 12.07-12(6), 12.15-22(8), 12.24-29(6)

В 2010 р. вперше відмічено гало пірамідальних кристаликів (03.31) та дуги Паррі вигнуту і бічну 46 (08.21)
Щодо узагальнених даних - нижче викладені графіки спостережень гало

ГАЛО В 2010 р. ПО МІСЯЦЯХ

ГАЛО ПО МІСЯЦЯХ У 1996-98 ТА 2008-2010 рр.УСЕРЕДНЕНИЙ ГРАФІК СПОСТЕРЕЖЕНЬ ПО МІСЯЦЯХ ЗА 6 рр.СПОСТЕРЕЖЕННЯ СЛАВНОЇ ЧЕТВІРКИ ПО МІСЯЦЯХ ЗА 6рр.

Відмічу, що 4 головні гало (22, описане, паргелії та зенитна дуга) спостерігаються завжди. Видно, що гало 22 найбільш корелюється з загальною кількістю спостережень протягом року. Інші три види гало більш рівномірно спостерігаються протягом теплого періоду

РОЗПОДІЛ ГАЛО ПО ДНЯХ (97,98,2008-2010 рр.)

Якщо розподіл гало по місяцях протягом року дозволяє виявити найзагальніші закономірності, то розподіл по днях є значно точнішим. Бачимо, що крім двох головних сезонів (вегетаційний з великою кількістю гало та пізньоосінньо-зимовий з малою кількістю гало) протягом року можна виділити кілька періодів і навіть підперіодів по кількості спостережень гало. На основі даного графіку, в якому висвітлені пятирічні дані спробую це зробити:

О – перший період. К-сть гало посередня.
О1 – пост новорічне наростання; О2 – січневий мінімум; О3 – січневий максимум; О4 - лютневий мінімум;
А – вегетаційний позитивний період (середина лютого – початок серпня). К-сть гало найбільша- практично кожен другий день. Довгих періодів без спостережень гало не має.
А1 – пізньозимове наростання; А2 – ранньовесняний максимум (ср. березня – ср. квітня); А3 – квітневий мінімум (ср. квітня); А4 – пізньовесняний стабільний період; А5 – червневий мінімум; А6 – липнева активізація; А7 – липнево-серпневе розрідження;
В – серпневий мінімум (2-га пол.. серпня). Дещо нестабільний період з незначною к-стю гало.
С – осінній позитивний період (кн.. серпня – поч. листопада). Другий період інтенсивності спостережень гало протягом року.
С1 – вересневий нестабільний період; С2 – пізньовересневий мінімум; С3 – жовтневий максимум (кн.. вересня – ср. жовтня); С4 – жовтневий мінімум; С5 – другий жовтневий максимум (ср. жовтня – поч.. листопада).
Д – останній період.
Д1 – пізньоосінній великий мінімум; Д2 – груднева активізація; Д3 – грудневий мінімум

Цей розподіл спостережень гало дуже добре узгоджується з сезонними змінами хмарності протягом року.Загалом, перисті хмари утворюються завжди але суцільний шаруватохмарний покрив найбільш сконцентрований в холодну пору року. Відповідно, навіть якщо гало є - ми його часто не бачимо взимку.

Розподіл спостережень гало по великих і малих періодах протягом року також узгоджується з певними сезонними кліматичними особливостями.

Так, періоди Д2, О1 і О3 співвідносяться з зимовими малохмарними морозними днями. Періоди з малою к-стю гало взимку - з тривалими хмарними днями та відлигами.
Серпневий мінімум узгоджується з періодами пізньолітніх дощів і т. д.

Але подібне узагальнення - лише перша спроба. Наступні спостереження значно уточнять періодизацію гало протягом року.

П.с. 15 січня спостерігалось досить слабке місячне гало в Києві. Тож, рік починається поки-що трьома спостереженнями за 23 дні...

Статистика спостережень гало по Україні - 2009

Нарешті підбито підсумки спостережень за 2009 р. і можна узагальнити отримані дані.

Загалом, 2009 р. виявився рекордним за кількістю спостережень гало - всього я спостерігав гало протягом 139 днів, тобто в середньому 2 дні з кожних п'яти.
Насправді, по Україні спостережень гало виявилося ще більше - понад 150 днів.
Але для підведення підсумків, мені здається, найкраще підходить принцип одного спостерігача - підбивати статистичні дані по спостереженнях 1 спостерігача.
Тут слід дещо відступити. Ідеальними спостереженнями будуть постійні нагляди за небом з однієї певної точки. Але це в ідеалі. Менш кращими є спостереження одного спостерігача, котрий може змінювати своє місцеперебування в межах певної території але загалом кількість його спостережень навряд чи буде сильно відрізнятися від отриманих з однієї географічної точки. А оскільки, границі країни досить обширні, то загальна кількість гало. котрі можна спостерігати в цій країні дещо більша за кількість гало, доступні одному спостерігачу і в цілому вона збільшуватиметься з розширенням території обліку.
Тому надалі оперуватиму в статистичній обробці саме моїми спостереженнями. А заодно хочу подякувати всім, хто ділився своїми фотографіями та спостереженнями для блогу!
Можливо, надалі придумаю як оперувати в загальних підсумках всіма спостереженнями гало з України.

Інший головний показник - кількість окремих видів гало по днях:
гало 22 - спостерігалось 118 разів;
паргелії (з парселенами) - 71
описане гало - 46
зенитна дуга - 21
дотичні дуги 46 - 9
дуги Ловіца - 7, хоча більшість спостережень їх умовні та спірні
паргелічний круг - 6
дуга Паррі - 2
гало 46, паргелії 120, антелій (?) - по 1

складні гало - 9

Сонячний стовп слідом за Володимиром з Мінска не відмічаю. Крім цих гало вперше в Україні було сфотографовано горизонтну дугу літом 2009 р. та ряд інших цікавих спостережень.

Виходячи з кількості спостережень окремих гало можна прокласифікувати їх. Насамперед виділяється "дивовижна четвірка" але і в її межах гало трапляються неоднаково часто.
Отже:
Дуже звичайні гало - в середньому можна спостерігати більше 90 разів на рік - гало 22.
Звичайні гало - 30 - 90 разів - паргелії, описане гало, сонячний стовп.
Умовно звичайні гало - 15 - 30 разів - зенитна дуга. Можливо, сюди слід додати і верхні світлові стовпи - гало зимового неба над містами.
Умовно рідкісні гало - 5 - 15 разів - дотичні дуги 46, паргелічний круг і його частини (не завжди), можливо, дуги Ловіца (якщо враховувати буквально їхні сліди).
Рідкісні гало - 1 - 2 (до 5 в окремі роки) рази - дуга Паррі, гало 46, паргелії 120.
Дуже рідкісні гало - 1 раз на кілька років - білі зазенитні дуги, антелій.
Раритетні гало - відомі з одиночних спостережень - гало 18, що спостерігалось кілька місяців тому та ін.
Нижче подано кілька узагальнених графіків. У них використано дані за 1996 - 1998 та 2008, 2009 рр.

Кількість днів з гало по місяцях

Кількість днів з гало по місяцях усереднена
Кількість спостережень різних видів гало по роках
Кількість днів з гало по місяцях за 2009 р.

Частота спостережень гало зі "славної четвірки"

Багато з графіків не скажеш - ще недостатньо даних зібрано по роках. Але уже видно, що гало розподілені впродовж року нерівномірно, до того ж по зигзагу. Пік спостережень припадає на теплий період року - травень-липень, а мінімум - на ... зимовий. Найбільш різке збільшення кількості гало припадає на період лютий-березень.

Ну а "славна четвірка" може похвалитися пропорційною зкріпленістю появи окремихї галог з її складу (графік 3). Зате розподіл по місяцях у 2009 р. між гало з її складу виявився неоднаковим - якщо зенитна дуга, описане гало та паргелії відносно рівномірно виникали протягом року, то у гало 22 це виходило стрибкоподібно.

Сподіваюся, що з часом, після накопичення значного статистичного матеріалу за багато років, можна буде зробити багато цікавих закономірностей.

А поки що не можу, навіть, справитися зі співвідносністю гало та погіршенням погоди - все переношу на майбутнє :))

День гало

Переглядав статистику спостережень гало за минулі роки. Виявилось, що за 7 років активних спостережень явища був один день, в який всі сім років спостерігалось гало: 17 травня (1995-1999, 2008, 2009 рр.). Цікаво, чи порушиться ця закономірність у 2010 р.?

З архіву - Дуги Ловіца (за 2008 р.)

Я вирішив переглянути фотографії гало за 2008 р. і опублікувати найцікавіші з них.
Підготував підбірку спостережень дуг Ловіца і натяків на них.

2008.02.14. Досить критичне спостереження. Фотографію зроблено камерофоном (3 Мп). При обробці вище паргелію з"явилося ніби його продовження, забарвлене в оранжевий колір. Яскравість - 0,8-0,9. По розміщенню нагадує середню дугу Ловіца.

209.02.27. - Ще одне критичне спостереження. Вище лівого паргелію ніби з"явилась дуже слабка середня дуга Ловіца. Яскравість її - 0,5.

2008.04.10. Більш об"єктивне спостереження. Продовження паргелію незначне але достатньо виражене. Яскравість - 1.

2008.06.26. Після обробки вгорі і внизу від паргелія - вздовж середньої дуги Ловіца - спостерігається дещо підвищений рівень червоного кольору. Яскравість. дуги - до 0,5.


2008.10.12. Найкраще спостереження. Слабкі сегменти (середньої) дуги Ловіца було видно неозброєним оком. Яскравість її - 1. Спостерігається вона як незначне витягування паргелія по вертикалі.

Гало за спеціальних умов в Україні

Крім гало, що спостерігаються за звичайних умов в атмосфері можна виділити ще принаймні 3 групи спостережень явища за певних умов: субгало, гало в діамантовому пилу та гало штучних джерел освітлення. В загальну статистику їх навряд чи варто включати, але своє місце в архіві спостережень вони мають.

СУБГАЛО

Виникають нижче рівня горизонту. Основним видом з цієї групи є субсонце. Інші гало виникають внаслідок вторинного ходу променів від субсонця. В Карпатах було сфотографовано субсонце в діамантовому пилу.

Крім нього в об"єктив попали і субпаргелії. (На фото нижче видно лівий, дуже слабкий)


До субгало можна віднести і сонячний стовп на верхній поверхні хмар чи туману (спостереження за 2009.02.22)

ГАЛО В ДІАМАНТОВОМУ ПИЛУ

Виникають в дрібних кристаликах вторинного походження - уламках сніжинок. В Карпатах було зафіксовано мале гало, паргелії, описане гало, верхня дотична дуга великого гало. На рівнині взимку також можуть бути присутні дрібні уламки сніжинок в приземному шарі атмосфери.

ГАЛО ШТУЧНИХ ДЖЕРЕЛ ОСВІТЛЕННЯ

В Україні сфотографовано світлові стовпи над ліхтарями та вогнями міста і сегмент паргелічного круга біля ліхтаря.

Спеціальні ефекти гало з території України мені невідомі.

Види гало, які спостерігалися в Україні

Я вирішив підвести підсумки спостережень різних форм гало в Україні. Перелік виглядає наступним чином:

ЗВИЧАЙНІ ГАЛО

1. Мале гало. Найпоширеніший вид гало. Частіше спостерігається у вигляді сегментів кола чи його верхньої частини. Повне коло спостерігається рідко.


2. Паргелії 22. Другий за частотою спостережень вид гало. Нечасто можна спостерігати паргелії з хвостами - це не самостійна форма гало, а продовження їх, зумовлене фізикою явища.


3. Описане гало. Комплекс явищ, фізика виникнення яких однакова але спостерігаються вони при різних положеннях сонця та за різної щільності відповідних кристаликів у хмарах.
По суті всі явища описаного гало становлять один вид.
Найчастіше спостерігається верхня дотична дуга - на третьому місці за частотою спостережень.


Кілька разів щастило сфотографувати нижню дотичну дугу малого гало.

У вітчизняній популярній літературі можна знайти вказівки про вертикальні паргелії. Насправді, йде мова про сильно редуковану верхню дотичну дугу малого гало, яка виглядає як кольорова чи світла пляма над сонцем. Хоча зовнішньо це явище дійсно є вертикальним паргелієм але цей термін не використовується. Це вірно з тієї точки зору, щоб не вносити плутанину в класифікації.

Повний еліпс описаного гало мені доводилось спостерігати 1 чи 2 рази але без фотографування (в кінці 90-х рр.)

4. Зенитна дуга. Четверте за кількістю спостережень гало.

Всі перелічені види гало спостерігаються як навколо сонця, так і навколо місяця. Всі ці форми гало спостерігалися в діамантовому пилу в Карпатах.

СВІТЛОВИЙ СТОВП

5. Достатньо часте явище. Має тенденцію до самостійного виникнення, часто за умов, коли виникнення інших видів гало неможливе, тому в практиці спостерігачів гало стовпи не фіксуються. Виникає у світлі сонця, місяця, штучних джерел освітлення.

РІДКІСНІ ГАЛО

6-1. Верхня дотична дуга великого гало. Спостерігається кілька разів на рік і має яскравість 1-2.

7. Велике гало. Спостерігається рідко - 1-2 рази на рік разом з малим гало. Яскравість його не перевищує 2.

8. Дуга Паррі вгнута (Suncave). Спостерігається 2-3 рази на рік разом з дотичною дугою. Яскравість досягає 2-2,5.

9. Паргелічний круг. Достатньо рідкісне явище. Спостерігається переважно у вигляді слабких сегментів. Після багаторічних спостережень гало приходжу до висновку, що у вітчизняній літературі роль цього явища перебільшена. Лише одноразово мені доводилось спостерігати повний паргелічний круг через усе небо (схема опублікована в замітці про дугу Вегнера).

6-2. Нижня дотична дуга великого гало. Спостерігалася мною лише одноразово у вигляді лівого сегмента (все небо в той час оглянути не було можливості). Вона зафіксована на схемі у публікації, присвяченій дузі Вегнера. У мене збереглася фотографія цієї дуги. Спробую з часом її опублікувати.

Щодо класифікації, то мені вважається найбільш прийнятним вважати обидві дуги одним видом гало але у ранзі різновидів (підвидів). Низька частота спостережень цієї дуги пояснюється достатньо низьким положенням сонця над Україною.

ДУЖЕ РІДКІСНІ ГАЛО

10. Сонячна петля. Всього доводилось спостерігати цей вид гало тільки 4 рази. Яскравість його була на рівні 1-2.

11. Паргелії 120. Виявились на фотографії разом з субсонячною петльою та паргелічним кругом. Згідно літературних вказівок, опублікованих нижче, на території України спостерігались і раніше.

12, 13. Дуги Ловіца. З початком цифрового фотографування гало під час обробки знімків поруч з паргеліями неодноразово проявлялися слабкі дуги, часто ледь помітні, яскравістю 0,3-1. Принаймні двічі - 2009.01.19 і в далеких 90-х мною візуально спостерігались слабкі дуги Ловіца яскравістю 1. Щодо частоти появи - оскільки візуально це явище спостерігається нечасто, то я його відношу в категорію дуже рідкісних. Однак, всіх спостережень дуг Ловіца після комп"ютерної обробки фоографій, наприклад, за минулий рік набралось 5. По них я ідентифікував нижню та середню дуги Ловіца. Вони хоча й виникають за однакових умов, але хід променів у кристаликах при цьому різний, тому я відношу обидві дуги до різних видів гало. Але це спірне питання.

В публікації, викладеній нижче, наведена схема складного гало, виконана за вказівкою у літературі на спостереження молдавських метеорологів. Очевидно, що вони спостерігали антелій. А якщо вони спостерігали, то велика ймовірність появи його в той час над Україною. Поки що це умовне припущення, то ж слід чекати його справжньої появи, щоб зафіксувати точно.

Крім того, в Інтернеті є фотографії спостережння 2007.05.21. в Кишиневі малого і описаного гало разом з сонячною петльою (http://ice-halo.net/archives/tag/heliac-arc з посиланням на пержоджерела). Відстань від Кишинева до кордонів з Україною незначна і слід припускати, що в нас це гало теж спостерігалося (тоді це буде 5-те спостереження сонячної дуги).

Таким чином, у нашій країні спостерігалися мінімум - 13 видів гало і 1 різновид. Критичним є 14 - антелій.