Світлові стовпи в Києві - 9.09.19

Цікаву фотографію групи світлових стовпів над східною частиною Києва надіслав Roman Yagodka. Фото зроблено о 1 год. Далі він пише, що явище спостерігалось протягом 15 хв, потім хмара перемістилась на схід і гало зникло. Лівий стовп викликало освітлення теплиць у Калинівці (29 км по прямій), в центрі - теплиці у Княжичах (20 км), а праворуч - вогні аеропорту Борисполя (26 км). Автор, також, підрахував відстань до основи хмари, в якій виникло гало - 4-4,5 км. Крім головних трьох стовпів на фото можна помітити ще до десятка значно слабших Загалом, таке явище характерне для холодної пори року. В останні дні спостерігається значне похолодання, тож, навіть низько розташовані хмари середнього ярусу можуть складатися з кристаликів льоду, в котрих і виникають подібні групи стовпів (світловий ліс).
Особливістю світлових стовпів, утворених штучним світлом є їх значна висота та яскравість по всій довжині. Це пояснюється тим, що світло штучних джерел не прямолінійне.
Щодо вірної назви явища, то в даному випадку на знімку привертають увагу видовжені світлові плями, котрі лише умовно можна назвати стовпами. Насправді, ці плями утворені внаслідок того ж відбиття в льодяних пластинках, що спричинює і класичні видовжені стовпи вгору від джерела світла, але в даному випадку виникає відзеркалення непаралельного світла штучних джерел освітлення нижніми гранями горизонтальних пластинок - як ніби нижня поверхня хмари є дзеркалом. При цьому теоретично в очі спостерігачеві можуть попасти будь які промені за умови рівномірного розподілу льодяних пластинок, формуючи однорідний світловий стовп. На практиці ж кристалики розподілені в хмарах нерівномірно, скупчуючись у певному шарі над горизонтом. Промеені, відбиті на висоті цього шару і сформовують овальну світлову пляму. Фактично, це - різновид світлового стовпа. Особливої назви цього явища на разі ніби не існує. Його можна порівняти з нижнім сонцем, це - аналоги.
До речі, цю фотгографію на британському сайті, присвяченому оптичним явищам, розмістили у рубриці "Оптична_фотографія_дня". Мою увагу на це звернув Володимир з Мінска.
Це ж саме явище, також, сфотографували з іншого ракурсу.

А ввечері цього ж дня (19 год) мені вдалося сфотографувати слабкий сонячний стовп

День гало в Києві - 9.09.18

Сьогодні гало було практично весь день. З самого ранку виникли паргелії, спочатку слабкі, потім вони ставали все яскравішими і з підняттям сонця поступово віддалялись від ньогоПотім виникло гало 22. На фото, зробленому в 10 год, після обробки до паргелія та гало 22 додаються верхня дотична дуга 22 (1-1,5) та дуга Паррі (0,6-0,8)Описане гало і дуга Паррі більше не зявлялись. Зате виникла зенитна дуга (до 2-3), що трималася разом з гало 22 і паргелієм (фото 9.20) В 10.35 мою увагу привернуло точкове збільшення яскравості на одній із витягнутих пір"ястих хмар - типове точкове гало. Це був сегмент паргелічного круга (на фото - в правій частині знімка)

Хмару вітер відносив через сонце і сегмент паргелічного круга наближався до останнього та збільшувавсяНа цьому панорамному фото частину паргелічного круга видно в правому верхньому куті (10.45). Навколо сонця в цей час було тільки коло 22 галоКоли хмару піднесло на достатню відстань до сонця почав виникати яскравий паргелій. В цей час довжина паргелічного круга разом з паргелієм досягала 25*

Паргелій у вигляді точкового гало тримався близько 10 хв

Його яскравість досягла 4-4,5. Неозброєним оком в цей час можна було помітити частину дуги Ловіца (середню?). На фото - після обробки

Максимуму яскравості паргелій досягнув перед зникненням. В цей час паргелічного круга вже не було видно. Зазаначу, що настільки яскравого паргелія я ще, напевно, не спостерігав

Потім залишилось тільки гало 22, біля якого час від часу спостерігалися слабкі паргелії (1). Фото зроблене в 11.25. Висота сонця більше 30* Після 13 год гало 22 було особливо яскравим.

Фото після обробкиФото без обробкиА вже ввечері знову виникли паргелії біля залишків гало 22 (17 год)Коли ж сонце заходило, кольорові гало уже зникли, проте виник світловий стовп (19.15)

Гало на Київщині - 9.09.08 та 09.11

9.09.08. Київ. 17.45. Слабке гало 22 (зліва) (0,8-1) Ввечері спостерігався теж лівий сегмент гало 22, але вже яскравіший. Разом з ним виник і сонячний стовп. 19.46

Стовп був видимий довгий час після заходу сонця. Власне, це єдиний вид гало з такими можливостями, що пояснюється особливостями його виникнення. Це вирізняє світловий стовп з-поміж інших видів гало і змушує віднести його в окрему монотипну групу.

20.11. Через 20 хв. після заходу сонця.

9.09.11. По шосе між м. Погребище Вінницької обл. і м. Сквира Київської обл. 18.10.

Правий паргелій (до 2) і надслабка дотична дуга 22 (0,8).

А в Криму цього ж дня спостерігали паргелії та слабкі частини гало 22 ввечері біля сонця. Публікація тут, тут(2) і тут(3).

Сонячний стовп над Українкою - 2009.07.04

Зранку під час сходу пощастило сфотографувати слабкий сонячний стовп в районі Українки (Київська обл.)

Гало в діамантовому пилу у Харківській області - 2009.01.09.

Vlad_&_Ira сфотографували красиве гало 9 січня в 8.50 на трасі Харків - Чугуїв (Харківська обл.). Це явище виникло в приземному шарі діамантового пилу. Гало складається з яскравого стовпа (до 5!), паргеліїів та паргелічних ніг (витягнуті паргелії). Це явище відоме з території України вперше, спасибі авторам!


Паргелічні ноги спостерігаються в умовах суворого клімату, коли в атмосфері присутні чисельні кристалики льоду в приземному шарі повітря. Це група явищ, що включає відображені дуги Ловіца, світлові стовпи паргеліїв та витягнуті паргелії від сонячного стовпа. Часто важко сказати що саме формує паргелічні ноги. Оскільки дуги Ловіца - рідкісне явище, то частіше паргелічні ноги - це субгало у вигляді світлових стовпів та паргеліїв, що виникають завдяки не прямому сонячному світлу, а світлу вторинного походження від інших видів гало. На даній фотографії скоріш за все паргелічні ноги сформовані витягнутими паргеліями сонячного стовпа.
Детальніше про теорію цього явища - тут.

Сонячний стовп - 2009.05.10

Стовп спостерігався увечері в р-ні Білої Церкви. Фото зроблене з вікна автобуса камерофоном, тому явище практично непомітне.

Сонячні стовпи

13.03.2009. Київ. 17.25. Дуже слабкий стовп вище сонця

4.04.2009. Вінницька область, Чечельницький р-н. З 19.15 по 19.50. Стовп було видно і після заходу сонця.

16.04.2009. Київ. З 19.05 по 19.25. Слабкий стовп вгорі і внизу від світила.

Гало в Києві - 2009.04.11

Київ, захід, 19.20-19.30, правий паргелій, слабкий стовп


Під час фотографування на фоні гало пролетів якийсь темний об"єкт явно штучного походження. Можливості оптики фотоапарату дозволили розгледіти потім, що це була повітряна кулька. Думаю, подібні спостереження часто сприймають за НЛО

Гало в Києві - 2009.03.20

В день весняного рівнодення ввечері на короткий час виникло неяскраве гало. Верхня дотична дуга - на 1 і мале гало - на 0,5

Коли сонце сідало був дуже слабкий стовп

Щодо концепції спостережень. Стовпи я не вношу в каталог. Всі інші види гало навколо світил (крім випадку появи гало в діамантовому пилу) туди попадають. Після того, як я почав використовувати Photoshop для обробки фотографій (цю технологію підказав В. Галінський) кількість зафіксованих гало дещо збільшилась. Так, на сьогоднішній фотографії крім дотичної дуги проявилось і гало 22. Під час фотографування я його не відмітив (яскравість - 0,5). MOP Manager його на цій фоторафії теж не виявляє. Тож, чи вносити це гало в статистику? Вирішив, що так, з відміткою про яскравість. Якщо гало зафіксоване - воно має бути відмічене. Але це створює нерівнозначні умови. Якщо гало з яскравістю менше 1 виникло разом з іншим яскравим гало - то воно автоматично буде сфотографовано. Але якщо воно виникло одинарним, то на небі буде непомітним для неозброєного ока. Якщо не знати, де воно - воно не попаде в статистику. (Виникає асоціація, що слабким треба триматися поближче до сильних:) ). Проте, я намагаюся відмічати, коли на небі створюється сприятлива для виникнення гало обстановка. В разі чого - фотографую навіть якщо гало не видно візуально, потім обробляю фото. Таким чином, можна відмічати принаймні більшу частину основних видів гало. Адже, для статистики чи не найважливішим показником є кількість діб з гало за рік. Ну а при підбитті підсумків в кінці року можна буде відмітити і дні з візуально видимими гало, і з - невидимими.

Гало в Києві - 2009.03.13

Винкло мале гало в другій половині дня і було слабке та розірване, періодично зникало

Деякий час можна було спостерігати правий паргелій низької яскравості

Потім залишилась слабка верхня дотична дуга

А на самий кінець з"явився дуже слабкий стовп

Сонячний стовп в Кіровограді - 2009.03.02

Увечері з 17.20 до 17.35 вечір порадував Кіровоградчан красивим червоним стовпом, що пронизував низькі купчасто-шаруваті хмари

Гало в Києві - 2009.02.25

Досить красивим було гало сьогодні з 16.40 до 17.30 - слабкі паргелії, верхня дотична дуга, дуже слабке мале гало і довний стовп, що досягав майже до дотичної дуги