Продовження параду гало - 9.10.08-10

Період щоденних спостережень гало триває.
10.08. Бічні частини місячного гало 22 (1) виникли після 23.40 але тримались недовго. Фото зроблено о 23.53.
10.09. Теоретично на цю добу можна перенести і вчорашнє місячне гало 22, яке могло протриматися кілька хвилин після 0 год :) але вже в 0.15 ніякого гало навколо місяця не було. Зате вдень о 15.20 виник на 5 хв точковий паргелій, потім на короткий час ніби виникла верхня частина гало 22 (0,8-1), котру я не сфотографував.

10.10. З 11.20 до 13.00 навколо сонця було досить яскраве гало 22 (до 3).

А в 16.45-16.55 біля сонця спостерігався слабкий лівий паргелій разом з частиною гало 22.

Таким чином, від початку місяця гало в Києві бесперервно спостерігалися протягом 10 календарних діб!

Для означення такого періоду напрошується словосполучення ПАРАД ГАЛО - період безперервного щоденного виникнення явищ гало навколо природніх світил (за винятком світлових стовпів) в певній місцевості протягом 4 і більше календарних діб. Варто зазначити, що значний вклад у парад гало 10.01-10 вніс місяць, тобто його поява в цей період у вечірні та нічні години. 10.03 та 10.05 сонячне гало не спостерігалося.

Звичайно, в країнах з суворим кліматом, гало може безперервно спостерігатися і значно довші періоди часу. А на противагу парадам гало бувають довгі періоди, коли гало не спостерігаються. Таких багато буває в окремі роки. Пам’ятаю, в грудні 1996 р. протягом 17 діб стояла хмарна погода і практично жодного разу не виглянуло ні сонце ні місяць! Зате після її закінчення виникло складне гало...

Гало як чудо боже

На своєму сайті Володимир опублікував замітку про одну із православних книг "Радуга над храмом", в якій описано теологічні "дослідження" появи над храмами в Росії незвичних веселок та зроблено загальний висновок про надматеріальне походження цього явища.

Гало в Києві - 9.10.08

Парад продовжується. 12.00-13.00. Слабка дотична дуга 22 (1). 17.10. Слабкі паргелії з елементами гало 22 (1)

Захід після 18 год. Верхня частина гало 22 з залишком дотичної дуги (останню на нижньому фото не видно)

8-ий день підряд у нас спостергіається гало...

Гало в Карпатах (г. Пожижевська) - 9.09.27

Roman Zvarych надіслав знімок місячного гало, що спостерігалося 9.09.27 в Карпатах. Фото зроблено в цирку між г. Брецкул та г. Пожижевська (Чорногірський масив, на межі між Івано-Франківською та Закарпатською областями) близько 22.00.
Над місяцем помітна дуга гало 22, яскравіша в центральній частині - ознака верхньої дотичної дуги. Зліва від місяця помітен досить яскравий параселен.
Варто відмітити, що хмарний покрив під час спостереження був дуже тонкий - через нього вільно просвічують зорі.
В рівнинній частині України цього дня гало ніби не відмічене

Світло і тіні. Фотоетюди

Звеселювальні заклади приваблюють рухомими ліхтарями. Особливо ефективні вони вночі і в тумані.

На нижній поверхні хмар промені від них ковзають, нагадуючи танець НЛО

"Вірною дорогою ідіть, товариші"
Проміжки між листям у кроні дерев відіграють роль примітивної камери-обскури. Особливо це помітно під час сонячних затемнень. Фото зроблено 8.08.01, під час одного з них (Кіровоградська обл.)

Випадкові промені цікаві у лісі. На фото - промінь світла, що попав на Маренку пахучу, перетворив її листочки на білу квітку.А тут просвіт у кронах дерев виділив групу квітучих маренок на фоні лісової темряви.

Вдале поєднання плями від променя та спроектованого на неї силуету листка Клену гостролистого. Щоправда, поки витягувався фотоапарат, силует значно змістився з центру круга.

А в горах, будучи на висоті між хмарами різних ярусів можна побачити, як промені, пробившись крізь просвіти верхніх хмар, зупиняються на нижніх.

Сонце світить просто вздовж довгого коридора. Таке буває кілька разів на рік і завжди в один і той же час.

"Світло в кінці тунелю". Лісова дорога веде через густий ліс до виходу. Таке теж не часто побачиш.
Сонячна доріжка, забарвлена в незвичний колір. (Крим, 2008. Фото - Полянко В.)

Зима. Паморось в ранковому сонці вже розтанула але в тіні ще залишається. З підняттям сонце відходить вбік і тіні зміщаються, залишаючи ...слід від тіні.

Цікавий ломаний силует залишає прямолінійна тінь на сходах

Парад гало над Києвом - 10.04, 05, 06, 07

10.04. 22.40-22.50. Місячне гало 22 (2), місячне описане гало (2) та параселени (2)

З підняттям місяця параселени зникли.

10.05. 0.40. Навколо місяця повне гало 22 і описане гало у вигляді 2-х дотичних дуг.

1.30. Дотичні дуги зникли, проте гало 22 в однорідному шарувато-пір’ястому покриві стало яскравішим (2,5(3)).

4.50. Місяць сідає. Хмари стали розірваними. Біля сонця гало 22 та правий слабкий параселен (1)

Вдень біля 11 год спостерігалось слабке гало 22 (1).

Вночі біля місяця знову гало, але слабке і нетривале. 22.50. Гало 22 + нижня дотична дуга?
10.05. Я бачив слабке місячне гало 22 (1) біля 21.30. Але воно швидко зникло, тому не встиг його сфотографувати.

10.06. Після 11 год. виникли слабкі гало 22 (1) та верхня дотична дуга 22 (2). Тривали вони недовго.
Вночі біля 23.30 знову сфотографував гало 22 (1). Однак, воно було нетривале.
10.07. 14.55. Слабке гало 22 біля сонця. Також тривало недовго.
Таким чином, гало спостерігалися протягом 7 днів підряд! Цілий тижневий парад гало. Це найдовший період щоденної появи гало в моїй практиці. До цього часу найдовшим подібним періодом був 6-денний цикл гало 9.02.22-27. Що ж, почекаємо побиття цього рекорду. А нижче я зобразив схему цього циклу. Кожна доба умовно розділена на 3 частини: 0 год - ранок; день; вечір - 23.59. Висота кожного стовпця пропорційна кількості видів гало. що спостерігалися в даний відрізок часу. Як видно, в цьому циклі є розриви: гало не було в ніч з 1-го на 2-ге, вдень 3-го та вдень 10-го.А щодо зміни погоди - практично весь цей час була холодна перемінно-хмарна погода. Тільки під ранок 10.07 випав невеликий дощ і сьогодні вночі (власне зараз) пішов уже сильніший дощ. Цікаво, чи буде взавтра гало :)

А в ніч з 3-го на 4-те місячне гало спостерігали в Луцьку протягом 2-х годин.

Більше тут.

Гало над Києвом - 9.10.02. Нові фотографії

Roman Yagodka надіслав кілька знімків, зроблені 2 жовтня в північній частині Києва.
8.20. Лівий паргелій.
На цьому знімку добре видно, наскільки яскравим був паргелій. Він, за словами автора, сліпив очі.

21.15. Майже повне коло місячного гало 22 над вечірнім містом.

Місячне гало над Києвом - 9.10.02-03

Сьогодні на зміну вечірньому гало всю ніч навколо місяця трималося місячне гало 22. Я його спостерігав з 20.30 принаймні до 2.20. Далі - ліг спати, однак гало могло ще разом з місяцем триматися до його заходу (4 год ранку).Стосовно яскравості місячного гало - воно було середнє. Нагадаю, що денним гало я виставляю яскравість по 5 - бальній шкалі. Стосовно місячних гало питання яскравості ускладнюється. Якщо брати до уваги абсолютну яскравість, то найменш яскраве денне гало буде все-одно яскравішим від найяскравішого місячного. В той же час, навіть у денних гало однією абсолютної яскравості візуальна яскравість може різнитися на 1 (2) бали залежно від часу дня та контрастності гало на фоні неба. Тож, фактично, візуальне оцінювання яскравості гало зводиться до оцінки їх видимої контрастності на фоні оточуючого сектора неба. І якщо, наприклад, гало 22 навколо сонця буде ледь видиме (1 бал), то таке ж за яскравістю гало навколо антелічної точки (припустимо, що ми його спостерігаємо) було б значно контрастнішим на фоні неяскравого неба і, певно, мало б яскравість до 2 балів. Звичайно, подібне відношення до оцінювання яскравості гало дещо розуніфіковує саме поняття яскравості. Але при візуальних спостереженнях гало важливим є саме видимість цих явищ, тож, суб'єктивізоване оцінювання яскравості/контрастності за певною шкалою є більш зручним і корисним, ніж встановлення ступеня абсолютної яскравості гало.
Щодо місячних гало - їх яскравість також можна визначати за певною шкалою, співвідносною з шкалою для денних гало. При цьому гало може бути від ледь помітного (1 бал) до повнокольорового, за яскравістю рівного самому місяцеві (теоретично, 5 балів). При цьому в Україні найчастіше спостерігаються гало яскравістю 1-2 бали, рідше 3.

Гало в Києві - 09.29-10.02

09.29. Зранку небо було вкрите шаруватими хмарами. Ненадовго вище сонця виникла дотична дуга (1,5) але я її не встиг сфотографувати. Потім небо захмарилось і пішов дощ.

10.01. Рівно о 10 год в аерозольному сліді літака з’явився правий паргелій (точкове гало) - яскравістю до 2-2,5. Висота сонця - бл. 25-28*.
А після 17 год ненадовго виник лівий паргелій.
Потім, через деякий час - гало 22 (1).

Вночі був короткотривалий дощ.

10.02. Зранку - після 8 год виникла верхня дотична дуга 22 (2).

Далі вона стала практично непомітною, а її замінили яскраві паргелії з частинами малого гало і яскравістю 3-3,5 (дуже яскраві але не максимально можливої у нас яскравості).

З ними ж була і зенитна дуга (2).

Зате ввечері (16.30-16.55) правий паргелій був максимально яскравим з тих, що можна побачити у нас (до 4). Паргелії яскравістю від 4 до 5 можна порівняти з сонцем і в рівнинній Україні вони навряд чи можливі.

На фото нижче - паргелій, гало 22 і зенитна дуга (1). Останню на знімку можна побачити біля верхнього краю після фільтрації знімку.

Гало 22, сегмент дотичної дуги 22, правий паргелій. В цей час ще виднілась і зенитна дуга - найпоширеніше складне гало.