Парад гало над Києвом - 10.04, 05, 06, 07

10.04. 22.40-22.50. Місячне гало 22 (2), місячне описане гало (2) та параселени (2)

З підняттям місяця параселени зникли.

10.05. 0.40. Навколо місяця повне гало 22 і описане гало у вигляді 2-х дотичних дуг.

1.30. Дотичні дуги зникли, проте гало 22 в однорідному шарувато-пір’ястому покриві стало яскравішим (2,5(3)).

4.50. Місяць сідає. Хмари стали розірваними. Біля сонця гало 22 та правий слабкий параселен (1)

Вдень біля 11 год спостерігалось слабке гало 22 (1).

Вночі біля місяця знову гало, але слабке і нетривале. 22.50. Гало 22 + нижня дотична дуга?
10.05. Я бачив слабке місячне гало 22 (1) біля 21.30. Але воно швидко зникло, тому не встиг його сфотографувати.

10.06. Після 11 год. виникли слабкі гало 22 (1) та верхня дотична дуга 22 (2). Тривали вони недовго.
Вночі біля 23.30 знову сфотографував гало 22 (1). Однак, воно було нетривале.
10.07. 14.55. Слабке гало 22 біля сонця. Також тривало недовго.
Таким чином, гало спостерігалися протягом 7 днів підряд! Цілий тижневий парад гало. Це найдовший період щоденної появи гало в моїй практиці. До цього часу найдовшим подібним періодом був 6-денний цикл гало 9.02.22-27. Що ж, почекаємо побиття цього рекорду. А нижче я зобразив схему цього циклу. Кожна доба умовно розділена на 3 частини: 0 год - ранок; день; вечір - 23.59. Висота кожного стовпця пропорційна кількості видів гало. що спостерігалися в даний відрізок часу. Як видно, в цьому циклі є розриви: гало не було в ніч з 1-го на 2-ге, вдень 3-го та вдень 10-го.А щодо зміни погоди - практично весь цей час була холодна перемінно-хмарна погода. Тільки під ранок 10.07 випав невеликий дощ і сьогодні вночі (власне зараз) пішов уже сильніший дощ. Цікаво, чи буде взавтра гало :)

А в ніч з 3-го на 4-те місячне гало спостерігали в Луцьку протягом 2-х годин.

Більше тут.

Гало над Києвом - 9.10.02. Нові фотографії

Roman Yagodka надіслав кілька знімків, зроблені 2 жовтня в північній частині Києва.
8.20. Лівий паргелій.
На цьому знімку добре видно, наскільки яскравим був паргелій. Він, за словами автора, сліпив очі.

21.15. Майже повне коло місячного гало 22 над вечірнім містом.

Місячне гало над Києвом - 9.10.02-03

Сьогодні на зміну вечірньому гало всю ніч навколо місяця трималося місячне гало 22. Я його спостерігав з 20.30 принаймні до 2.20. Далі - ліг спати, однак гало могло ще разом з місяцем триматися до його заходу (4 год ранку).Стосовно яскравості місячного гало - воно було середнє. Нагадаю, що денним гало я виставляю яскравість по 5 - бальній шкалі. Стосовно місячних гало питання яскравості ускладнюється. Якщо брати до уваги абсолютну яскравість, то найменш яскраве денне гало буде все-одно яскравішим від найяскравішого місячного. В той же час, навіть у денних гало однією абсолютної яскравості візуальна яскравість може різнитися на 1 (2) бали залежно від часу дня та контрастності гало на фоні неба. Тож, фактично, візуальне оцінювання яскравості гало зводиться до оцінки їх видимої контрастності на фоні оточуючого сектора неба. І якщо, наприклад, гало 22 навколо сонця буде ледь видиме (1 бал), то таке ж за яскравістю гало навколо антелічної точки (припустимо, що ми його спостерігаємо) було б значно контрастнішим на фоні неяскравого неба і, певно, мало б яскравість до 2 балів. Звичайно, подібне відношення до оцінювання яскравості гало дещо розуніфіковує саме поняття яскравості. Але при візуальних спостереженнях гало важливим є саме видимість цих явищ, тож, суб'єктивізоване оцінювання яскравості/контрастності за певною шкалою є більш зручним і корисним, ніж встановлення ступеня абсолютної яскравості гало.
Щодо місячних гало - їх яскравість також можна визначати за певною шкалою, співвідносною з шкалою для денних гало. При цьому гало може бути від ледь помітного (1 бал) до повнокольорового, за яскравістю рівного самому місяцеві (теоретично, 5 балів). При цьому в Україні найчастіше спостерігаються гало яскравістю 1-2 бали, рідше 3.

Гало в Києві - 09.29-10.02

09.29. Зранку небо було вкрите шаруватими хмарами. Ненадовго вище сонця виникла дотична дуга (1,5) але я її не встиг сфотографувати. Потім небо захмарилось і пішов дощ.

10.01. Рівно о 10 год в аерозольному сліді літака з’явився правий паргелій (точкове гало) - яскравістю до 2-2,5. Висота сонця - бл. 25-28*.
А після 17 год ненадовго виник лівий паргелій.
Потім, через деякий час - гало 22 (1).

Вночі був короткотривалий дощ.

10.02. Зранку - після 8 год виникла верхня дотична дуга 22 (2).

Далі вона стала практично непомітною, а її замінили яскраві паргелії з частинами малого гало і яскравістю 3-3,5 (дуже яскраві але не максимально можливої у нас яскравості).

З ними ж була і зенитна дуга (2).

Зате ввечері (16.30-16.55) правий паргелій був максимально яскравим з тих, що можна побачити у нас (до 4). Паргелії яскравістю від 4 до 5 можна порівняти з сонцем і в рівнинній Україні вони навряд чи можливі.

На фото нижче - паргелій, гало 22 і зенитна дуга (1). Останню на знімку можна побачити біля верхнього краю після фільтрації знімку.

Гало 22, сегмент дотичної дуги 22, правий паргелій. В цей час ще виднілась і зенитна дуга - найпоширеніше складне гало.

Рідкісне гало над Києвом - 9.09.28

Сьогодні був вдалий день для спостереження гало. Від самого ранку виникли гало 22, дотичні дуги і паргелії. А на оброблених знімках проступала слабка дуга Паррі.
14.30. Гало стає яскравішим. Висота сонця 30*.
14.33. У правого паргелія вимальовується довгий хвіст.

Після обробки можна розібрати дуже слабку дугу Ловіца (верхню) яскравістю 0,4-0,5

14.40

14.48

Хмара переміщається. Між сонцем і лівим паргелієм - слабкий паргелічний круг

Уже вниз від лівого паргелія тягнеться слабкий сегмент нижньої дуги Ловіца

Осіннє листя на фоні паргелія

14.55. Паргелічний круг зник, натомість у лівого паргелія з"являється хвіст.

Мімоза сором"язлива на фоні паргелія

Найцікавіше гало виникло з 15.55. Над дотичною дугою 22 виникла ще одна дуга

Даля, протягом 10 хвилин біля сонця трималися гало 22 (1), верхня дотична дуга (2-2,5), верхній сегмент верхньої дуги Ловіца (1), вгнута верхня дуга Паррі (2) і паргелій (2-3)

На жаль, цей комплекс гало спостерігався у вузькій хмарі, тому, був виражений лише лівий сектор гало. Дотична дуга і дуга Паррі стали повнокольоровимиФотожарт. Літак в цей час пролітав через лівий паргелій :)

Уже переглядаючи знімки, помітив на кількох і верхню дотичну дугу 46. Нажаль, фотографував у цей час з приміщення, тож на фото попала тільки її частина

Після цього майже до самого заходу біля слнця залишалися дуже слабкі паргелії. Лише одного разу лівий паргелій став значно яскравішим (до 3-3,5 - точкове гало)

А після заходу над сонцем тримався дуже слабкий стовп

Тож сьогодні загалом спостерігалось 9 видів гало: паргелії, паргелічний круг, гало 22, описане гало, дуга Паррі вгнута, верхня і нижня дуги Ловіца, дотична дуга 46 і стовп. Одночасно - до 6 видів. Мені вперше вдалося сфотографувати верхню дугу Ловіца, до того ж, досить яскраву. Список форм гало, що спостерігались в Україні, знову поповнився. Також, вперше сфотографовано повнокольорову дугу Паррі.

По пам"яті згадую, що уже бачив подібне явище в кінці 90-х, але під рукою немає замальовок з того часу.

Враховуючи рідкісність верхньої дуги Ловіца в світовому масштабі та її яскравість цього дня кілька фото спостереження виставлені на британському сайті atoptics.

Мале гало в Києві - 09.25

З 9.30 до 12.00 с перемінним успіхом трималось гало 22 яскравістю до 1,5

Світлові стовпи в Києві - 9.09.19

Цікаву фотографію групи світлових стовпів над східною частиною Києва надіслав Roman Yagodka. Фото зроблено о 1 год. Далі він пише, що явище спостерігалось протягом 15 хв, потім хмара перемістилась на схід і гало зникло. Лівий стовп викликало освітлення теплиць у Калинівці (29 км по прямій), в центрі - теплиці у Княжичах (20 км), а праворуч - вогні аеропорту Борисполя (26 км). Автор, також, підрахував відстань до основи хмари, в якій виникло гало - 4-4,5 км. Крім головних трьох стовпів на фото можна помітити ще до десятка значно слабших Загалом, таке явище характерне для холодної пори року. В останні дні спостерігається значне похолодання, тож, навіть низько розташовані хмари середнього ярусу можуть складатися з кристаликів льоду, в котрих і виникають подібні групи стовпів (світловий ліс).
Особливістю світлових стовпів, утворених штучним світлом є їх значна висота та яскравість по всій довжині. Це пояснюється тим, що світло штучних джерел не прямолінійне.
Щодо вірної назви явища, то в даному випадку на знімку привертають увагу видовжені світлові плями, котрі лише умовно можна назвати стовпами. Насправді, ці плями утворені внаслідок того ж відбиття в льодяних пластинках, що спричинює і класичні видовжені стовпи вгору від джерела світла, але в даному випадку виникає відзеркалення непаралельного світла штучних джерел освітлення нижніми гранями горизонтальних пластинок - як ніби нижня поверхня хмари є дзеркалом. При цьому теоретично в очі спостерігачеві можуть попасти будь які промені за умови рівномірного розподілу льодяних пластинок, формуючи однорідний світловий стовп. На практиці ж кристалики розподілені в хмарах нерівномірно, скупчуючись у певному шарі над горизонтом. Промеені, відбиті на висоті цього шару і сформовують овальну світлову пляму. Фактично, це - різновид світлового стовпа. Особливої назви цього явища на разі ніби не існує. Його можна порівняти з нижнім сонцем, це - аналоги.
До речі, цю фотгографію на британському сайті, присвяченому оптичним явищам, розмістили у рубриці "Оптична_фотографія_дня". Мою увагу на це звернув Володимир з Мінска.
Це ж саме явище, також, сфотографували з іншого ракурсу.

А ввечері цього ж дня (19 год) мені вдалося сфотографувати слабкий сонячний стовп