Гало в Києві - 04.21, 22

04.21.
Впродовж доволі хмарного дня близько 12.00 в розривах між нижнім, шарувато-купчастим ярусом хмар, виглянуло сонце з досить помітним гало 22 04.22.
День супроводжувався нестабільною холодною погодою з градом та дощем. Близько 17.30 в наковальні однієї з купчастих хмар виникло гало 22 та паргелій (правий). Причому, останній був досить розтягнутий по вертикалі, що було добре помітно візуально - цілком можливо, з елементами дуги Ловіца. Як показує досвід цей вид гало не відноситься до дуже рідкісних. Нажаль, під рукою був тільки камерофон. тож якість фото невисока...

Гало в Києві - 04.14, 19

04.14. Мале гало з 10.00 до 12.00 04.19. Під час світанку - слабкий сонячний стовп над Дніпром

А впродовж дня - періодично виникало гало 22. Причому, до вечора хмарність стає все щільнішою, з обіду - пориви вітру - погода погіршується

Публікації про гало в Інеті

Місячне гало в Маріуполі - 2010.02.23 - тут.
Гало в Запоріжжі - 2009.12.27; 2010.01.27; 2010.02.02 та 2010.02.23 - тут

Гало в Києві - 04.10, 11

04.10. Досить тривалий час - з 11 до 14 год навколо сонця було описане гало яскравістю нижче середньої. А ввечері, близько 19 год - дуже слабкий лівий паргелій

04.11. Яскрава верхня дотична дуга 22 о 14.47

Гало в Києві - 04.05

Полянко Яна сфотографувала гало 22 в Києві о 12.55. Тривало воно недовго

Складне гало в Києві - 04.07.

11.40 - 12.00
Повне гало 22, яскраве описане гало, частина паргелічного круга та нижня дотична дуга 46Панорама
12.20 описане гало та гало 22 стали менш яскравими, дуга 46 зникла, проте, паргелічний круг розкинувся більш ніж на 200*!. На фото - панорама

Після 15 год навколо сонця ще деякий час трималися дотичні дуги 22

Гало в Кіровограді - 04.06

8.10. Гало 22 (до 2) до 11.00 - щей дотична дуга виникла

З 11.50 до 12.20 - в частині шарувато-перистого покриву промайнули горизонтальні призми - і до компанії гало 22 з дотичною дугою додався паргелічний круг. Слабкий але на півнеба. Фото зроблені камерофоном трирічної давності, тож якість їх невисока (((

Протисонячна точка. Круг є, антелію - нема. Завдяки цьому спостереженню вирішилось питання кількох спостережень в минулому. Кілька разів я спостерігав паргелічний круг при досить високому положенні сонця над горизонтом у протисонячному секторі неба і пізніше прийняв ці спостереження за одне з рідкісних гало (субсонячну петлю). Але швидше за все, я спостерігав рідкісне біле гало тільки 1 раз - 3 березня 2003 р, про що є фотографія. І, можливо, на ній зафіксовано таки не субсонячну петлю, як мені здавалось. Всі попередні спостереження варто перевірити ще раз.

А висота сонця в цей час - до 50*. За таких умов теоретично можливо зловити навіть горизонтну дугу!

Паргелічний круг - у верхній частині фотографії

А в 17.40 сонце заходило за хмарний покрив разом з гало 22

Гало в Кіровограді - 04.05

8.40. Гало 22 (до 2,5 - 3) ... та гало 46

Далі, з підняттям сонця гало 22 замикалося в повне коло і ставало ще яскравішим по всій довжині.

9.40

9.40

10.30

11.00 - найкраща видимість гало .

14.30. Біля практично зниклого гало 22 - нижня дотична дуга

з 16.30 в хмарах виникли горизонтальні призми

На деякий час - слабкий паргелічний круг (1)

З 17 год виникла і слабка зенитна дуга, яка до 17.20 стала неймовірно яскравою!!! (до 4, можливо, більше). Такуїї яскравість можна спостерігати до 1 - 2 разів на рік у нас

17.50. А це вже може бути нижня дуга Ловіца

18.30. Слабкі гало 22, паргелії та верхня дотична дуга 22

Під час спостереження зенитної дуги я подзвонив товаришу (вже не вперше) і почув по телефону його захоплений вигук. А потім він мені розповів (цитую не дослівно): "Коли ти мені минулого разу показав це явище - моя знайома з моїх слів не повірила - не може бути такого! Веселка тільки після дощу буває! Тепер сфотографував - хай переконається )))".

Гало 04.04. в Кіровограді

10.10. Слабке гало 22 12.10 - нижній сегмент гало 22

12.44 - дуже слабке гало 22.

РІДКІСНЕ ГАЛО В КИЄВІ - 03.31

Останній день березня сприяв успішним пожинкам!
8.50 - слабке гало 22 та доволі яскравий правий паргелій Над ними - зенитна дуга (1,5) та чи то гало 46 чи то дотична дуга 46. Швидше за все - гало 46: навколо сонця в цей час було присутнє лише гало 22 без дотичних дуг.

9.00 - паргелій дещо видовжився і роздвоївся - чи не дуги Ловіца?..

9.16 - на кілька градусів вище гало 22 виникла дещо слабша за нього дуга.

Очевидно, це - дуга Паррі вгнута

9.55 - 10.05.

Зенитна дуга практично зникла, гало 46 стало яскравішим (1 - 1,5)

Паргелії відійшли від сонця і біля них виникли дуги Ловіца середні (яскравість до 1,5 - 2!!!)

Верхній сегмент гало 22 став більш яскравим - участь дотичної дуги, а на відстані близько 18* від сонця по обидва боки від нього попалися дві дуги (яскравість 0,8 - 1) - частини 18*-го гало. Випуклістю вони були повернуті до сонця - ознака хаотичного розміщення кристаликів. Разом з 18*-ним гало часто спостерігається і 9*-не. Але на моїх фото його ніби нема. За 15 років власних спостережень гало явище, спричинене пірамідальними кристаликами, достовірно спостерігаю вперше.

Над гало 22 знову дуга Паррі

На мить виникає частина паргелічного круга, дуже слабкого (0,6). Бічний правий сегмент гало 18* ледь помітний. Зате нижня частина дуги Ловіца стала неймовірно яскравою.На фото нижче добре видно лівий хвостатий паргелій, гало 22, 18*-не гало, дугу Ловіца середню. Можливо, присутнє і 9*-не гало. Фотографії варто буде ще раз перевірити.На цьому фото справа, внизу - сегмент якогось гало на відстані 46*. Вище нього - полиски в лінзах об"єктиву. Сюдячи з відсутності яскравих дотичних дуг 22 це навряд чи дотична дуга 46 нижня (хоча, все може бути). Цілком ймовірно, що це - сегмент гало 46. 10.40. Небо швидко почали закривати хмари нижніх ярусів.

Панорама спостереження