Гало в Києві - 2009.04.30

Квітень завершився 42-м по рахунку власним спостереженням гало. З 16.50 по 18.30 виднілося слабке гало 22 до 1,5, а потім, до 19.15 - лівий прагелій (2). Крім того, в окремі моменти вгадувалась дотична дуга.

Субсонце на Марсі

2006.02.06. орбітальний супутник Mars Global Surveyor (MGS) за допомогою камери Mars Orbiter Camera (MOC) сфотографував на Марсі нижнє сонце (субсонце) у крижаних хмарах, які в цей час (після марсіанського полудня - рання осінь) не рідкість. Фото взято із сайту http://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA02164. Його роздільна здатність - бл. 500 м/п, і охоплює воно область шириною бл. 100 км. Космічні масштаби!
Темна овальна пляма на знімках - тінь Фобоса.

Перше гало в Україні за 2009 - 01.01

Перше гало в Україні 1 січня Rivarub сфотографував у Кременчуку Полтавської області на діамантовому пилу. Фото - на http://fotki.yandex.ru/users/rivarub/view/37810/?page=0 .
На знімку видніються яскравий паргелій (4) та сегмент малого гало - т. з. рукавиця.

Красиві фотографії гало 2008 р. з архіву

2008.02.14. Красива фотографія зенитної дуги разом зі слабкою дотичною дугою великого гало (0,8) над Батьківщиною-матір"ю, зроблена Beauty-666 (http://fotki.yandex.ru/users/Beauty-666/view/35484?page=0). В цей же час на небі були паргелій і слабке мале гало.

2008.02.27. Кілька годин у небі над Києвом трималося складне гало. З кількох знімків я зробив панораму явища. Гало складалося з 5 помітних (яскравість більше 2) і ще 2 (дотична дуга великого гало та паргелічний круг - 1) менш помітних форм. Критичною є наявність дуги Ловіца в цьому явищі (див. попередню публікацію).

2008.03.28. Яскравий паргелій увечері.

2008.04.18. Повне коло 22-го гало над Національним ботанічним садом ім. Гришка.

2008.05.07. Неяскраве мале гало разом з верхньою дотичною дугою. Через нього проходять тонкі тяжі тіней від розривів у хмарах.

2008.06.16. Поєднання дотичної дуги та паргелію над Феофаніївським парком створює непогану композицію.

2008.06.29. Красивий але дещо похмурий захід сонця.

2008.07.04. Яскрава зенитна дуга над Києвом. (Фото не оброблене).

2008.07.21. Практично повне мале гало над Києвом зі слабкими дотичними дугами.

2008.08.03. Поетичний захід сонця над полем у Кіровоградській області. Щоправда, лівий паргелій практично не помітний.

2008.08.11. Не менш поетичний захід сонця на селі. Спочатку гамму кольорів доповнювала слабка дотична дуга у вигляді верхнього паргелія.

Потім виник світловий стовп.

2008.20.12. Красиве гало спостерігалося цього дня.

Небесна інженерія :)

Один момент на перехрещенні слідів літаків виднівся слабкий прагелій.

Паргелій крупним планом.

Він же, пронизаний літаком. Цю фотографію я перетворив на подарункову листівку, додавши контрасту і гламурний напис.

З архіву - Дуги Ловіца (за 2008 р.)

Я вирішив переглянути фотографії гало за 2008 р. і опублікувати найцікавіші з них.
Підготував підбірку спостережень дуг Ловіца і натяків на них.

2008.02.14. Досить критичне спостереження. Фотографію зроблено камерофоном (3 Мп). При обробці вище паргелію з"явилося ніби його продовження, забарвлене в оранжевий колір. Яскравість - 0,8-0,9. По розміщенню нагадує середню дугу Ловіца.

209.02.27. - Ще одне критичне спостереження. Вище лівого паргелію ніби з"явилась дуже слабка середня дуга Ловіца. Яскравість її - 0,5.

2008.04.10. Більш об"єктивне спостереження. Продовження паргелію незначне але достатньо виражене. Яскравість - 1.

2008.06.26. Після обробки вгорі і внизу від паргелія - вздовж середньої дуги Ловіца - спостерігається дещо підвищений рівень червоного кольору. Яскравість. дуги - до 0,5.


2008.10.12. Найкраще спостереження. Слабкі сегменти (середньої) дуги Ловіца було видно неозброєним оком. Яскравість її - 1. Спостерігається вона як незначне витягування паргелія по вертикалі.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГАЛО

На сьогоднішній день явища гало детально класифіковані. Однак, не для всіх видів гало існує повністю розроблена теорія утворення. Теорія утворення оптичних явищ, їх класифікація та фооіллюстрації добре описані на сайті http://www.atoptics.co.uk/ - це найбільш повне зведення в Інтернеті. Єдиний російськомовний сайт, присвячений гало, з повним теоретичним зведенням - http://ice-halo.net/.

На основі інформації з цих та інших джерел я зробив спробу українськомовної нумерованої класифікації гало. Відмічу, що явища гало в ній я розділив на групи (залежно від умов спостереження гало), класи (залежно від форми кристаликів, у котрих формуються гало), підкласи (залежно від ходу світлового променя в кристалику - з дисперсією чи без), види гало та різновиди чи підвиди. Розділення між двома останніми катеоріями може бути спірним. В даній класифікації я визначаю самостійним вид гало, при формуванні його у кристалику певним ходом світлового променя. Підвиди гало розумію як окремі явища, які виникають внаслідок різних напрямів ходу променя в кристалику і візуально відділяються окремо від інших. Так, зенитна і білягоризонтна дуги формуються в однакових кристаликах і хід променів у самому кристалику при їх утворенні ідентичний але по напряму - протилежний. Інша справа - явища описаного гало. При певній висоті сонця воно розділяється на дві дуги - верхню і нижню. Однак, генетично це один вид гало і навряд чи доцільно виділяти дотичні дуги малого гало в окремі різновиди. Що ж до дотичних дуг великого гало - вони ніколи не утворюють суцільне гало і їх варто виділяти як різновиди.
Не виділяються як окремі види гало ті явища, що виникають у кристаликах різних типів але внаслідок ідентичного ходу світлового променя. У списку такі гало включені під номером, з яким вони згадуються вперше.

В списку у дужки взято номери підвидів гало по списку.
Щодо окремих видів і підвидів гало нумерація є спірною і можливо, буде змінена

КЛАСИФІКАЦІЯ ГАЛО

Група: Нормальні гало

(виникають в атмосфері переважно вище рівня горизонту; джерелом променів для їх виникнення є сонце чи місяць)

1. Гексагональні кристалики

(0.(5.) Явища світлових стовпів - примітка нижче)

5. Світлові стовпи:

- верхній

- нижній

Ефекти і суб-явища світлових стовпів:

- нахилені світлові стовпи

- суперсонце

- подвійне сонце

- стовпи 22° і 120° паргеліїв та антелія

1.1. Хаотична орієнтація стовпчикових кристаликів

1. 22° гало, мале гало

2. 46° гало, велике гало

1.2. Горизонтально орієнтовані плоскі призми

Кольорові гало

3. 22° паргелії

4(4). Зенитна дуга (виникає і в кристаликах орієнтації Паррі)

4(5). Горизонтна дуга

Як субгало відомі 44° паргелії

Білі гало

5. Світлові стовпи (один зі способів утворення):

- верхній

- нижній

______Примітка. Стовпи - специфічний вид гало, що виникає внаслідок зовнішнього відбиття променів від кристаликів (як і паргелічний круг) різних розмірів та, іноді, падаючих сніжинок. Виникає цей вид гало часто окремо від інших видів і своїм виникненням завдячує умовам, нехарактерним для інших гало (висока щільність кристаликів при невисоких положеннях сонця, велика площа горизонтальних поверхонь кристаликів, що забезпечує хорошу якість відбиття променів незалежно від якості і малозалежно від розмірів кристаликів). Швидше за все, його необхідно виділити в монотипну групу разом із деякими ефектами цього гало.

6. Паргелічний круг (один зі способів утворення)

7. 120° паргелії, парантелії

8. Паргелії Ліліквеста

9. Антелій (один зі способів утворення)

10. Дуга Керна

1.3. Горизонтально орієнтовані стовпчасті кристалики

Кольорові гало

11. Явища описаного гало:

- описане гало

- верхня дотична дуга

- нижня дотична дуга

12. Дотичні дуги великого гало:

12(13). Верхня дотична дуга великого гало

12(14). Нижні дотичні дуги великого гало

Білі гало

5. Світловий стовп

6. Паргелічний круг

13. Дуга Вегнера

14. Диффузні дуги Грінлера:

14(16). Диффузна дуга Грінлера А

14(17). Диффузна дуга Грінлера В

15. Дуги Тріккера, Антелічні дуги Тріккера (один зі способів утворення)

16. Субсонячна петля (один зі способів утворення)

9. Антелій (один зі способів утворення)

1.4. Горизонтально орієнтовані стовпчасті кристалики з горизонтальними гранями (орієнтація Паррі)

Кольорові гало

17, 18. Дуги Паррі

17(20). Вгнута верхня дуга Паррі

17(21). Вгнута нижня дуга Паррі

18(22). Вигнута верхня дуга паррі

18(23). Вигнута нижня дуга Паррі

19. 46° дуги Паррі

4(4). Зенитна дуга, 46° симетрична дуга Паррі - аналог Зенитної дуги

20. Стрічкові дуги Паррі, вертикальні 46° дуги Паррі

20(26). Верхні стрічкові дуги Паррі, верхні 46° дуги Паррі

20(27). Нижні стрічкові дуги Паррі, нижні 46° дуги Паррі

Білі гало

21. Дуга Хастінгса, антелічна дуга Хастінгса

15. Дуги Трікера (один зі способів утворення)

22. Сонячна петля

16. Субсонячна петля

23. Субантелічна дуга, протисонячна дуга

Нове. Гало Бугера (57.)

Нове. 64° блакитний антелічний круг (58.)

Нове. Блакитні плями на паргелічному крузі (паргелії) (59.) (примітки далі)

(Три останні види - на: http://www.ursa.fi/blogit/ice_crystal_halos/index.php?m=200812)

1.5. Горизонтально орієнтовані плоскі призми, що коливаються (орієнтація Ловіца)

24. Дуги Ловіца

24(31). Верхня дуга Ловіца В

24(32). Середня дуга Ловіца С

24(33). Нижня дуга Ловіца А

25, 26. 46° дуги Ловіца

25(34). Підвищена 46° дуга Ловіца, дуга Галла

26(35). Верхні бічні 46° дуги Ловіца

27. 120° дуги Ловіца, 120° паргелічні дуги

27(36). Висхідні 120° дуги Ловіца А

27(37). Низхідні 120° дуги Ловіца В

60. Відбиті дуги Ловіца

60(82). Верхні відбиті дуги Ловіца А

60(83).Нижні відбиті дуги Ловіца В

60(84).Середні відбиті дуги Ловіца С

2. Пірамідальні кристалики

2.1. Хаотично орієнтовані пірамідальні кристалики

28(38). 9° гало Бійсена (гало Ван Бійсена)
29(39). 18° гало Рейнкіна
30(40). 20° гало Барнея

31(41). 23° гало Беркоу

32(42). 24° гало Дайзеля
33(43). 35° гало Фейлі

2.2. Орієнтовані плоскі пірамідальні кристалики

34. 9° вертикальні паргелії, 9° тарілчасті дуги
34(44). Верхній
34(45). Нижній
35. 18° паргелій, 18° плоска дуга
36. 20° верхній і нижній паргелії, 20° тарілчасті дуги
36(47). Верхній
36(48). Нижній
37. 23° верхній і нижній паргелії, 23° тарілчасті дуги)
37(49). Верхній

37(50). Нижній
38. 24° верхній і нижній паргелії, 24° тарілчасті дуги
38(51). Верхній
38(52). Нижній
39. 35° верхній і нижній паргелії, 35° тарілчасті дуги
39(53). Верхній

39(54). Нижній
40. Непарна сонячна дуга, пірамідальна сонячна дуга

2.3. Орієнтовані стовпчасті пірамідальні кристалики

41. 9° дотичні дуги, 9° колоновидні дуги
41(56). Верхні

41(57). Нижні
42. 18° дотичні дуги, 18° колоновидні дуги
43. 20° дотичні дуги, 20° колоновидні дуги
44. 23° дотичні дуги, 23° колоновидні дуги (фотографії явища відсутні)
45. 24° дотичні дуги, 24° колоновидні дуги
46. 35° дотичні дуги, 35° колоновидні дуги

3. Кубічні кристалики

Достовірна теорія цього явища поки-що відсутня, відомо лише одне зафіксоване спостереження цього явища)

47, 48. 19° дуги

47(63). Бічна

48(64). Верхня

48(65). Нижня

49. 28° гало, гало Шейнера

50, 51. 28° дуги, Ласкарові дуги

50(67). Верхня бічна

50(68). Нижня бічна

51(69). Верхня дотична дуга А

51(70). Нижня дотична

52. 28° верхній паргелій В

4. Кристалики з клиновидним перетином

Теорія повністю не розроблена

53. Дуга Мойланена

5. Еліптичні вертикальні гало

Теорія відсутня

54(73-76). Еліптичні гало 1×, 2×, 3×, 4×

До явищ субгало відноситься кільце Ботлінгера

6. Спірні види гало

55. 5° (6°?) гало

56. 12° гало

Гало Буге, гало Бугера - 57. (Підтверджено: http://www.ursa.fi/blogit/media/blogs/halos/riikonen/Bouguer.jpg)

120° паргелічні дуги (окремі дослідники включають їх до складу 120° дуг Ловіца)

Паргелічні спалахи

7. Теоретично розраховані але документально ще не підтверджені гало

Гало в пірамідальних кристаликах орієнтації Паррі

8. Закриті і непідтверджені гало

Паргелії на кутових відстанях, відмінних від вищеперерахованих:

90° паргелії - у місці перетину паргелічного круга і гало Гевелія - описані одноразово в 1661 р. J. Hevelius-ом - скоріш за все мались на увазі 120° паргелії

Гало Гевеліуса - очевидно, субсонячна дуга

Група явищ: Ефекти гало

(Специфічні ефекти, які зрідка виникають за сприятливих умов і не розглядаються як самостійні явища)

- Блакитні плями на паргелічному крузі позаду 120° паргеліїв - це явище, а також його 64° братнє антелічне коло нещодавно виділили як новий вид гало під час штучно-створених умов у Північно-Західній Європі - №58, 59

- Білі хвости 22° паргеліїв (типове явище але паргелії частіше спостерігаються без нього)

- Подвійне сонце (ефект на світлових стовпах)

- Нахилені світлові стовпи

- Суперсонце

- Паргелічні спалахи

- Світлові хрести (поєднання різних форм гало)

- Рукавиці (розтягнуті паргелії з частинами 22° гало при низьких висотах сонця)

Група: Субгало

1. Підгоризонтні гало

1.1. Гексагональні кристалики

Субсонце

Субпаргелії
Субпаргелічний круг
Субпаргелії Лілеквіста
Субантелій
Субдуги Грінлера
Субантелічні дуги Паррі

та ін.

1.2. Еліптичні гало

Кільця Ботлінгера 1×, 2×

2. Явища дисперсії вторинних променів

44° паргелії

Антелічний стовп

120° паргелічні світлові стовпи
Паргелічні ноги (22° паргелічні забарвлені стовпи)

3. Гало на поверхні снігового покриву

Гіперболічне 22° гало

Гіперболічне 46° гало

Світлова доріжка (аналог світлового стовпа)

Група: Гало штучних джерел освітлення

Сигара Міннарта

Горизонтальний круг

Світлові стовпи

Суперпаргелії

_

Таким чином, за цією класифікацією нараховано 59 видів і 79 різновидів підтверджених нормальних гало (кілька з них спірні).

Крім того, існують різноманітні субгало та гало штучних джерел освітлення, які недоцільно нумерувати.

Гало за спеціальних умов в Україні

Крім гало, що спостерігаються за звичайних умов в атмосфері можна виділити ще принаймні 3 групи спостережень явища за певних умов: субгало, гало в діамантовому пилу та гало штучних джерел освітлення. В загальну статистику їх навряд чи варто включати, але своє місце в архіві спостережень вони мають.

СУБГАЛО

Виникають нижче рівня горизонту. Основним видом з цієї групи є субсонце. Інші гало виникають внаслідок вторинного ходу променів від субсонця. В Карпатах було сфотографовано субсонце в діамантовому пилу.

Крім нього в об"єктив попали і субпаргелії. (На фото нижче видно лівий, дуже слабкий)


До субгало можна віднести і сонячний стовп на верхній поверхні хмар чи туману (спостереження за 2009.02.22)

ГАЛО В ДІАМАНТОВОМУ ПИЛУ

Виникають в дрібних кристаликах вторинного походження - уламках сніжинок. В Карпатах було зафіксовано мале гало, паргелії, описане гало, верхня дотична дуга великого гало. На рівнині взимку також можуть бути присутні дрібні уламки сніжинок в приземному шарі атмосфери.

ГАЛО ШТУЧНИХ ДЖЕРЕЛ ОСВІТЛЕННЯ

В Україні сфотографовано світлові стовпи над ліхтарями та вогнями міста і сегмент паргелічного круга біля ліхтаря.

Спеціальні ефекти гало з території України мені невідомі.

Види гало, які спостерігалися в Україні

Я вирішив підвести підсумки спостережень різних форм гало в Україні. Перелік виглядає наступним чином:

ЗВИЧАЙНІ ГАЛО

1. Мале гало. Найпоширеніший вид гало. Частіше спостерігається у вигляді сегментів кола чи його верхньої частини. Повне коло спостерігається рідко.


2. Паргелії 22. Другий за частотою спостережень вид гало. Нечасто можна спостерігати паргелії з хвостами - це не самостійна форма гало, а продовження їх, зумовлене фізикою явища.


3. Описане гало. Комплекс явищ, фізика виникнення яких однакова але спостерігаються вони при різних положеннях сонця та за різної щільності відповідних кристаликів у хмарах.
По суті всі явища описаного гало становлять один вид.
Найчастіше спостерігається верхня дотична дуга - на третьому місці за частотою спостережень.


Кілька разів щастило сфотографувати нижню дотичну дугу малого гало.

У вітчизняній популярній літературі можна знайти вказівки про вертикальні паргелії. Насправді, йде мова про сильно редуковану верхню дотичну дугу малого гало, яка виглядає як кольорова чи світла пляма над сонцем. Хоча зовнішньо це явище дійсно є вертикальним паргелієм але цей термін не використовується. Це вірно з тієї точки зору, щоб не вносити плутанину в класифікації.

Повний еліпс описаного гало мені доводилось спостерігати 1 чи 2 рази але без фотографування (в кінці 90-х рр.)

4. Зенитна дуга. Четверте за кількістю спостережень гало.

Всі перелічені види гало спостерігаються як навколо сонця, так і навколо місяця. Всі ці форми гало спостерігалися в діамантовому пилу в Карпатах.

СВІТЛОВИЙ СТОВП

5. Достатньо часте явище. Має тенденцію до самостійного виникнення, часто за умов, коли виникнення інших видів гало неможливе, тому в практиці спостерігачів гало стовпи не фіксуються. Виникає у світлі сонця, місяця, штучних джерел освітлення.

РІДКІСНІ ГАЛО

6-1. Верхня дотична дуга великого гало. Спостерігається кілька разів на рік і має яскравість 1-2.

7. Велике гало. Спостерігається рідко - 1-2 рази на рік разом з малим гало. Яскравість його не перевищує 2.

8. Дуга Паррі вгнута (Suncave). Спостерігається 2-3 рази на рік разом з дотичною дугою. Яскравість досягає 2-2,5.

9. Паргелічний круг. Достатньо рідкісне явище. Спостерігається переважно у вигляді слабких сегментів. Після багаторічних спостережень гало приходжу до висновку, що у вітчизняній літературі роль цього явища перебільшена. Лише одноразово мені доводилось спостерігати повний паргелічний круг через усе небо (схема опублікована в замітці про дугу Вегнера).

6-2. Нижня дотична дуга великого гало. Спостерігалася мною лише одноразово у вигляді лівого сегмента (все небо в той час оглянути не було можливості). Вона зафіксована на схемі у публікації, присвяченій дузі Вегнера. У мене збереглася фотографія цієї дуги. Спробую з часом її опублікувати.

Щодо класифікації, то мені вважається найбільш прийнятним вважати обидві дуги одним видом гало але у ранзі різновидів (підвидів). Низька частота спостережень цієї дуги пояснюється достатньо низьким положенням сонця над Україною.

ДУЖЕ РІДКІСНІ ГАЛО

10. Сонячна петля. Всього доводилось спостерігати цей вид гало тільки 4 рази. Яскравість його була на рівні 1-2.

11. Паргелії 120. Виявились на фотографії разом з субсонячною петльою та паргелічним кругом. Згідно літературних вказівок, опублікованих нижче, на території України спостерігались і раніше.

12, 13. Дуги Ловіца. З початком цифрового фотографування гало під час обробки знімків поруч з паргеліями неодноразово проявлялися слабкі дуги, часто ледь помітні, яскравістю 0,3-1. Принаймні двічі - 2009.01.19 і в далеких 90-х мною візуально спостерігались слабкі дуги Ловіца яскравістю 1. Щодо частоти появи - оскільки візуально це явище спостерігається нечасто, то я його відношу в категорію дуже рідкісних. Однак, всіх спостережень дуг Ловіца після комп"ютерної обробки фоографій, наприклад, за минулий рік набралось 5. По них я ідентифікував нижню та середню дуги Ловіца. Вони хоча й виникають за однакових умов, але хід променів у кристаликах при цьому різний, тому я відношу обидві дуги до різних видів гало. Але це спірне питання.

В публікації, викладеній нижче, наведена схема складного гало, виконана за вказівкою у літературі на спостереження молдавських метеорологів. Очевидно, що вони спостерігали антелій. А якщо вони спостерігали, то велика ймовірність появи його в той час над Україною. Поки що це умовне припущення, то ж слід чекати його справжньої появи, щоб зафіксувати точно.

Крім того, в Інтернеті є фотографії спостережння 2007.05.21. в Кишиневі малого і описаного гало разом з сонячною петльою (http://ice-halo.net/archives/tag/heliac-arc з посиланням на пержоджерела). Відстань від Кишинева до кордонів з Україною незначна і слід припускати, що в нас це гало теж спостерігалося (тоді це буде 5-те спостереження сонячної дуги).

Таким чином, у нашій країні спостерігалися мінімум - 13 видів гало і 1 різновид. Критичним є 14 - антелій.

Складні гало, зафіксовані в Україні та Молдові

Переглядаючи вітчизняну літературу по гало, натрапив на описи складних гало, що спостерігалися минулого століття. В.А. Мезенцев у першій книзі своєї серії "Енциклопедія чудес" описує складне гало, що спостерігалося в м. Кременчуку 1956 р. (т. 1, с. 66). На основі опису я спробував зробити схему гало. Щоправда, не зовсім зрозуміло, що автор мав на увазі під фразою "У верхній частині ... кола, прилягаючи до нього, з"явилися дві райдужні дуги - ті самі, що їх вважали колись за криві вогненні мечі". Ці загадкові дуги я визначив як дотична дуга та дуга Паррі - типове явище. Однак, можу і помилятися.
Таким чином, явище у Кременчуку нараховує 6 зафіксованих видів гало.


В книзі А.Н. Рощина "Сам себе синоптик" описано спостереження молдовських метеорологів, датоване лютим 1964 р. Згідно опису я підготував схему цього явища. Воно нараховує 8 видів гало і, можливо, спостерігалися інші форми, менш помітні. Зазначу, що я можу помилятися щодо фрази "два (радужных круга опоясывали) - ложные (солнца)". Ці круги і прийняв за описане гало, яке цілком відповідає опису, надрукованому в популярній літературі. Публікую схему цього гало, оскільки Бессарабія географічно рідниться з територією України і дане явище, очевидно, в той час можна було спостерігати і на Східному Поділлі.

В інтернеті ще є посилання на складне гало навколо місяця, котре спостерігали в Полтаві 28 листопада 1947 р (http://meteoweb.ru/cl005.php) але воно не відноситься до дійсно цікавих спостережень.

В майбутньому на основі моїх спостережень та замальовок за минулі роки спробую опублікувати цікаві складні гало.

Із архіву. Складне гало 2003.03.03. над Уманем. Субсонячна петля в Україні.

Українське небо може дарувати не лише стандартні оптичні явища. Іноді можна стати свідком дійсно рідкісного видовища. 3 березня 2003 р. мені випала нагода спостерігати складне гало, схема якого зображена нижче. Це було в Умані з 10 до 13 год.

Я замалював схему гало, в яку ввійшло 7 різновидів: гало 22, паргеліїї 22, дотична дуга, дуга Паррі, паргелічний круг (через усе небо), нижня дотична дуга гало 46 (єдине спостереження, зроблене мною за весь час спостережень) і біла зазенитна дуга. Кілька сегментів цього явища я зафотографував. Уже по знімку В. Галінський підказав мені про наявність і паргеліїв 120 (вони дивом попали на знімок). До сих пір це одне з найскладніших гало, яке мені доводилось спостерігати на власні очі і з документально зафіксованих на території України в цілому (пізніше я зроблю огляд). Швидше за все, цього дня на небі були присутні і слабкі зенитна дуга та верхня дотична дуга великого гало, можливо, інші рідкісні білі гало, дуги Ловіца. Але підтвердженими залишаються саме 8 різновидів.

Marko Riikonen люб"язно надав мені допомогу у визначенні білої зазенитної дуги.
За його словами - це дуга Вегнера. Але зваживши всі аргументи і ніскільки не сумніваючись у професіоналізмі Marko, я все ж визначив цю дугу за сонячну петлю.

Особливістю цієї дуги була її рівномірна яскравість по всій довжині і форма наближена до сегмента круга. Крім того, в районі паргеліїв 120 ця дуга тяжіла до розходження з паргелічним кругом у напрямі антелія, що характерно для сонячної петлі і не характерно для дуги Вегнера.

На знімках нижче - дуга Паррі і нижня дотична дуга великого гало

З 1997 по 2005 рр. мені доводилось 4 рази спостерігати сонячну петлю. Сподіваюсь, вона ще неодноразово з"являтиметься на нашому небі. В той же час, хочеться висловити сумнів щодо вірного визначення цього виду гало. Повної впевненості, що це саме сонячна петля у мене ще немає і в будь-якому разі доведеться чекати наступних спостережень.