неділя, 26 квітня 2009 р.

Види гало, які спостерігалися в Україні

Я вирішив підвести підсумки спостережень різних форм гало в Україні. Перелік виглядає наступним чином:

ЗВИЧАЙНІ ГАЛО

1. Мале гало. Найпоширеніший вид гало. Частіше спостерігається у вигляді сегментів кола чи його верхньої частини. Повне коло спостерігається рідко.


2. Паргелії 22. Другий за частотою спостережень вид гало. Нечасто можна спостерігати паргелії з хвостами - це не самостійна форма гало, а продовження їх, зумовлене фізикою явища.


3. Описане гало. Комплекс явищ, фізика виникнення яких однакова але спостерігаються вони при різних положеннях сонця та за різної щільності відповідних кристаликів у хмарах.
По суті всі явища описаного гало становлять один вид.
Найчастіше спостерігається верхня дотична дуга - на третьому місці за частотою спостережень.


Кілька разів щастило сфотографувати нижню дотичну дугу малого гало.


У вітчизняній популярній літературі можна знайти вказівки про вертикальні паргелії. Насправді, йде мова про сильно редуковану верхню дотичну дугу малого гало, яка виглядає як кольорова чи світла пляма над сонцем. Хоча зовнішньо це явище дійсно є вертикальним паргелієм але цей термін не використовується. Це вірно з тієї точки зору, щоб не вносити плутанину в класифікації.


Повний еліпс описаного гало мені доводилось спостерігати 1 чи 2 рази але без фотографування (в кінці 90-х рр.)

4. Зенитна дуга. Четверте за кількістю спостережень гало.

Всі перелічені види гало спостерігаються як навколо сонця, так і навколо місяця. Всі ці форми гало спостерігалися в діамантовому пилу в Карпатах.

СВІТЛОВИЙ СТОВП

5. Достатньо часте явище. Має тенденцію до самостійного виникнення, часто за умов, коли виникнення інших видів гало неможливе, тому в практиці спостерігачів гало стовпи не фіксуються. Виникає у світлі сонця, місяця, штучних джерел освітлення.



РІДКІСНІ ГАЛО

6-1. Верхня дотична дуга великого гало. Спостерігається кілька разів на рік і має яскравість 1-2.
7. Велике гало. Спостерігається рідко - 1-2 рази на рік разом з малим гало. Яскравість його не перевищує 2.


8. Дуга Паррі вгнута (Suncave). Спостерігається 2-3 рази на рік разом з дотичною дугою. Яскравість досягає 2-2,5.



9. Паргелічний круг. Достатньо рідкісне явище. Спостерігається переважно у вигляді слабких сегментів. Після багаторічних спостережень гало приходжу до висновку, що у вітчизняній літературі роль цього явища перебільшена. Лише одноразово мені доводилось спостерігати повний паргелічний круг через усе небо (схема опублікована в замітці про дугу Вегнера).


6-2. Нижня дотична дуга великого гало. Спостерігалася мною лише одноразово у вигляді лівого сегмента (все небо в той час оглянути не було можливості). Вона зафіксована на схемі у публікації, присвяченій дузі Вегнера. У мене збереглася фотографія цієї дуги. Спробую з часом її опублікувати.

Щодо класифікації, то мені вважається найбільш прийнятним вважати обидві дуги одним видом гало але у ранзі різновидів (підвидів). Низька частота спостережень цієї дуги пояснюється достатньо низьким положенням сонця над Україною.

ДУЖЕ РІДКІСНІ ГАЛО

10. Сонячна петля. Всього доводилось спостерігати цей вид гало тільки 4 рази. Яскравість його була на рівні 1-2.

11. Паргелії 120. Виявились на фотографії разом з субсонячною петльою та паргелічним кругом. Згідно літературних вказівок, опублікованих нижче, на території України спостерігались і раніше.


12, 13. Дуги Ловіца. З початком цифрового фотографування гало під час обробки знімків поруч з паргеліями неодноразово проявлялися слабкі дуги, часто ледь помітні, яскравістю 0,3-1. Принаймні двічі - 2009.01.19 і в далеких 90-х мною візуально спостерігались слабкі дуги Ловіца яскравістю 1. Щодо частоти появи - оскільки візуально це явище спостерігається нечасто, то я його відношу в категорію дуже рідкісних. Однак, всіх спостережень дуг Ловіца після комп"ютерної обробки фоографій, наприклад, за минулий рік набралось 5. По них я ідентифікував нижню та середню дуги Ловіца. Вони хоча й виникають за однакових умов, але хід променів у кристаликах при цьому різний, тому я відношу обидві дуги до різних видів гало. Але це спірне питання.



В публікації, викладеній нижче, наведена схема складного гало, виконана за вказівкою у літературі на спостереження молдавських метеорологів. Очевидно, що вони спостерігали антелій. А якщо вони спостерігали, то велика ймовірність появи його в той час над Україною. Поки що це умовне припущення, то ж слід чекати його справжньої появи, щоб зафіксувати точно.

Крім того, в Інтернеті є фотографії спостережння 2007.05.21. в Кишиневі малого і описаного гало разом з сонячною петльою (http://ice-halo.net/archives/tag/heliac-arc з посиланням на пержоджерела). Відстань від Кишинева до кордонів з Україною незначна і слід припускати, що в нас це гало теж спостерігалося (тоді це буде 5-те спостереження сонячної дуги).


Таким чином, у нашій країні спостерігалися мінімум - 13 видів гало і 1 різновид. Критичним є 14 - антелій.

Немає коментарів:

Дописати коментар