На початку січня в Харківській області було багато спостережень світлових лісів з провідною роллю верхніх світлових стовпів. Про це є досить багато повідомлень з фотографіями, зокрема: 1, 2, 3 та ін.
01.26.
Дніпропетровськ.
Кореспондент КП (Ю. Столетов) повідомив про "веселку" біля сонця. На фото з сайту КП біля сонця - яскравий паргелій, витягнутий по вертикалі.
Тернопіль.
Physyk опублікував панораму з досить яскравим місячним гало.
01.27.
Дніпропетровськ.
Skyвиставив фото сонячного гало 22 і повідомив, що його можна було побачити 3 14 до 16 год. Александр уточнює, що через годину гало 22 майже зникло, натомість появився паргелій.
alexmeade повідомляє, що 27 чи 28 орієнтовно о 20.30 спостерігав над містом місячне гало.
неділю, 31 січня 2010 р.
суботу, 30 січня 2010 р.
Гало в Києві - 01.30
Після 11 год протягом кількох годин трималося гало 22 (1 - 1,5) з паргеліями (до 2)
Гало в кіно - Shooter та в Намедні
Паргелій засвітився у фільмі Стрілець з Марком Уолбергом.
1.21.44
1.21.51
1.21.53. Хмарність різко змінилася )))
А в програмі Намедні Л. Парфьонова явище гало згадується в контексті світових подій.
Намедні 1991.
0.19 хв.
Розповідь про мощі Серафіма.
В Дівєєво в момент внесення мощів в собор натовп віруючих побачив подвійну веселку.
Намедні 1994
0.52 хв.
Про похорони Кім Ір Сена - Генсека Північної Кореї.
Смерть вождя супроводжують чудеса природи: триденний дощ, трикольорові хмари та дві веселки, що з'єднувалися в одну.
В обох випадках - ефект масовості. Те, на що одна людина не зверне уваги, в натовпі, переповненого очікуванням, отримує значно більшої уваги.
1.21.44
1.21.51
1.21.53. Хмарність різко змінилася )))
А в програмі Намедні Л. Парфьонова явище гало згадується в контексті світових подій.
Намедні 1991.
0.19 хв.
Розповідь про мощі Серафіма.
В Дівєєво в момент внесення мощів в собор натовп віруючих побачив подвійну веселку.
Намедні 1994
0.52 хв.
Про похорони Кім Ір Сена - Генсека Північної Кореї.
Смерть вождя супроводжують чудеса природи: триденний дощ, трикольорові хмари та дві веселки, що з'єднувалися в одну.
В обох випадках - ефект масовості. Те, на що одна людина не зверне уваги, в натовпі, переповненого очікуванням, отримує значно більшої уваги.
Субгало на діамантовому пилу в Києві? - 01.23
Вранці 23 січня була морозна погода і бічний вітер зносив багато дрібних кристаликів та сніжинок. У них нижче сонця виблискувало дуже слабке субсонце. Нажаль, ефект цього гало на фото практично непомітний - вітер за секунду проносив сотні кристаликів і в око потрапляло достатньо променів для утворення образу світлої плями, а я при фотографуванні виставив занадто коротку експозицію і на місці світлої плями видніються лише окремі іскорки. 
Гало в Києві - 01.27, 29
01.27
13 год. Близько години трималося гало 22 (2)
Ввечері навколо місяця також було повне гало 22 після 20 год але недовго.
01.29
Після 11 год навколо сонця виникло слабке гало 22. Після 13 год воно стало яскравіше, дещо збільшилась яскравість у точці дотику верхньої дотич. дуги та вгорі на відстані 46* почала вгадуватися ще одна дуга (0,8 - 1). Після обробки на фото проявилась дуже слабка зенитна дуга та частина круга з радіусом 46*. Дотична дуга 22 так і не стала повноцінною, тож круг 46 - це скоріш за все гало 46.
В такому складі гало спостерігалося до 16 год, потім зникло
13 год. Близько години трималося гало 22 (2)
Ввечері навколо місяця також було повне гало 22 після 20 год але недовго.
01.29Після 11 год навколо сонця виникло слабке гало 22. Після 13 год воно стало яскравіше, дещо збільшилась яскравість у точці дотику верхньої дотич. дуги та вгорі на відстані 46* почала вгадуватися ще одна дуга (0,8 - 1). Після обробки на фото проявилась дуже слабка зенитна дуга та частина круга з радіусом 46*. Дотична дуга 22 так і не стала повноцінною, тож круг 46 - це скоріш за все гало 46.
В такому складі гало спостерігалося до 16 год, потім зникло
пʼятницю, 29 січня 2010 р.
Верхні світлові стовпи та місячне гало - гра світла над нічним Києвом - 01.26
26 січня.
Ввечері продовжувалась конденсація повітряної вологи в легкий снігопад. Настали сприятливі умови для утворення світлового лісу. Власне це явище я відмітив уперше в цей вечір після 21.30. Над лівим берегом Києва напроти ботанічного саду вгору здіймається потужне освітлення, видиме у вигляді вузького конусу світла, що розходячись, спостерігається до висоти 40 - 50*.
А ще вище в проекції конусу на небі тримався вузький довгий світловий стовп (на висоті 70 - 95*). Власне його я помічав багато разів і раніше але ніколи не пов'язував із явищем гало через його висоту - майже в зеніті - думав, що просто світловий шлях потужного прожектора. Сьогодні ж цей стовп був не один, а кілька на фоні зір. Одночасно навколо місяця, котрий був близько від свого зеніту, спостерігалося слабке гало 22 (1).
Світлові стовпи - їх спочатку було 3 - розходилися радіально від зеніту.
Через годину явище стало значно інтенсивнішим. Тепер виник справжній світловий ліс. Окремі його сегменти нагадували полярне сяйво. Нижче - частина "лісу" над вогнями лівиого берега міста.
Головні стовпи, видимі спочатку, стали ще яскравіші. Біля них вгадувалося багато інших, дуже слабких і тонких стовпів.
Місячне гало після 22.40 - в період появи світлового лісу і пізніше - не спостерігалося
Найяскравіший світловий стовп був шириною близько 0,5* та мав здвоєну будову. На фото нижче - фрагмент цього стовпа. Також, на найяскравіших стовпах були помітні 1 - 2 області пониженої яскравості - вони, напевно, відповідали шарам пониженої концентрації кристаликів в атмосфері.
Кілька фото я склеїв у панорами.
Це явище трималося до 23 год. Потім сніг став інтенсивнішим і на небі залишився лише найяскравіший стовп. Роздвоєння в ньому уже не вгадувалися. В цей же час над вогнями лівого берега стали помітні дуже слабкі звичайні світлові стовпи, фото котрих опубліковані вище за період 10 - 20 січня.
Додам, що явище в період найбільшої яскравості виглядало просто фантастично.
Подібне явище над Києвом спостерігав 9.09.19 Roman Yagodka.
Схему утворення подібних стовпів можна переглянути на Atmosperic Optics.
А тепер трішки теорії.
Подібні світлові стовпи, відірвані від джерела освітлення цілком логічно вважати окремим видом гало з групи світлових стовпів. Власне світловий стовп - світлові доріжки, що відходять безпосередньо від джерела світла - сонця, місяця, венери, штучних джерел освітлення. Вони утворюються при малих кутах відхилення променів світла від горизонтальних поверхонь льодяних кристаликів. До цієї групи гало відноситься і субсонце - явище дзеркального відбиття променів сонця від верхніх поверхонь кристаликів, котрі розміщені нижче рівня горизонту.
Світлові стовпи, котрі спостерігаються відірваними від джерел освітлення - антипод субсонця за своєю природою. Особливістю їх є неможливість утворення від природних світил за звичайних умов. В той же час, вони можуть спостерігатися лише внаслідок відбивання непаралельного - радіального - світла штучних джерел освітлення від нижніх поверхонь льодяних призм при великому куті заломлення. Саме при великих кутах в очі спостерігачеві потрапляє найбільше відбитих променів. При малих же - концентрації кристаликів на шляху променів достатньо для утворення звичайного стовпа, менш яскравого через малу площу поверхонь відбиття.
Пропоную назвати подібні світлові стовпи "Верхніми світловими стовпами" - "Upper light pillars".
Цікавою особливістю цього гало є можливість підрахувати висоту кристаликів, у яких утворюється верхній стовп, над горизонтом, знаючи відстань до джерела освітлення та кутову висоту стовпа. Так, Roman Yagodka розрахував висоту хмари, в якій виникли верхні стовпи, при спостереженні 9.09.19.
А тепер уявімо, що джерело штучного світла розміщене в горах, а між ним і спостерігачем - провалля і повітря заповнене відповідними кристаликами. Цілком ймовірно, що під джерелом освітлення - нижче рівня горизонту - утворяться нижні світлові стовпи - аналоги субсонця але більш витягнуті із-за непаралельних променів світла.
А якщо спостерігач знаходиться високо в повітрі, а сонце - нижче рівня горизонту? Можливо, за певних умов, буде видиме верхнє субсонце.
Таким чином, дане оптичне явище є відмінним і від звичайних світлових стовпів і від явища субсонця - тож цілком заслуговує на окрему назву.
І трішки гумору. Наступного дня показую фотографії світлового лісу співробітнику - професійному спостерігачу комет (він у 90-х роках бачив над Києвом полярне сяйво) - і кажу, що знову було полярне сяйво. Він довго розглядав фотографію (тут - друга з кінця), а потім ображено почав питати, чому я не подзвонив (насправді телефонував але абонент був поза зоною). Потім, коли явище було пояснене, співробітник згадав, що його знайомий стверджував, що колись також спостерігав над Києвом полярне сяйво але швидше за все то був світловий ліс.
Ввечері продовжувалась конденсація повітряної вологи в легкий снігопад. Настали сприятливі умови для утворення світлового лісу. Власне це явище я відмітив уперше в цей вечір після 21.30. Над лівим берегом Києва напроти ботанічного саду вгору здіймається потужне освітлення, видиме у вигляді вузького конусу світла, що розходячись, спостерігається до висоти 40 - 50*.
А ще вище в проекції конусу на небі тримався вузький довгий світловий стовп (на висоті 70 - 95*). Власне його я помічав багато разів і раніше але ніколи не пов'язував із явищем гало через його висоту - майже в зеніті - думав, що просто світловий шлях потужного прожектора. Сьогодні ж цей стовп був не один, а кілька на фоні зір. Одночасно навколо місяця, котрий був близько від свого зеніту, спостерігалося слабке гало 22 (1).
Світлові стовпи - їх спочатку було 3 - розходилися радіально від зеніту.
Через годину явище стало значно інтенсивнішим. Тепер виник справжній світловий ліс. Окремі його сегменти нагадували полярне сяйво. Нижче - частина "лісу" над вогнями лівиого берега міста.
Головні стовпи, видимі спочатку, стали ще яскравіші. Біля них вгадувалося багато інших, дуже слабких і тонких стовпів.
Місячне гало після 22.40 - в період появи світлового лісу і пізніше - не спостерігалося
Найяскравіший світловий стовп був шириною близько 0,5* та мав здвоєну будову. На фото нижче - фрагмент цього стовпа. Також, на найяскравіших стовпах були помітні 1 - 2 області пониженої яскравості - вони, напевно, відповідали шарам пониженої концентрації кристаликів в атмосфері.
Кілька фото я склеїв у панорами.
Це явище трималося до 23 год. Потім сніг став інтенсивнішим і на небі залишився лише найяскравіший стовп. Роздвоєння в ньому уже не вгадувалися. В цей же час над вогнями лівого берега стали помітні дуже слабкі звичайні світлові стовпи, фото котрих опубліковані вище за період 10 - 20 січня.Додам, що явище в період найбільшої яскравості виглядало просто фантастично.
Подібне явище над Києвом спостерігав 9.09.19 Roman Yagodka.
Схему утворення подібних стовпів можна переглянути на Atmosperic Optics.
А тепер трішки теорії.
Подібні світлові стовпи, відірвані від джерела освітлення цілком логічно вважати окремим видом гало з групи світлових стовпів. Власне світловий стовп - світлові доріжки, що відходять безпосередньо від джерела світла - сонця, місяця, венери, штучних джерел освітлення. Вони утворюються при малих кутах відхилення променів світла від горизонтальних поверхонь льодяних кристаликів. До цієї групи гало відноситься і субсонце - явище дзеркального відбиття променів сонця від верхніх поверхонь кристаликів, котрі розміщені нижче рівня горизонту.
Світлові стовпи, котрі спостерігаються відірваними від джерел освітлення - антипод субсонця за своєю природою. Особливістю їх є неможливість утворення від природних світил за звичайних умов. В той же час, вони можуть спостерігатися лише внаслідок відбивання непаралельного - радіального - світла штучних джерел освітлення від нижніх поверхонь льодяних призм при великому куті заломлення. Саме при великих кутах в очі спостерігачеві потрапляє найбільше відбитих променів. При малих же - концентрації кристаликів на шляху променів достатньо для утворення звичайного стовпа, менш яскравого через малу площу поверхонь відбиття.
Пропоную назвати подібні світлові стовпи "Верхніми світловими стовпами" - "Upper light pillars".
Цікавою особливістю цього гало є можливість підрахувати висоту кристаликів, у яких утворюється верхній стовп, над горизонтом, знаючи відстань до джерела освітлення та кутову висоту стовпа. Так, Roman Yagodka розрахував висоту хмари, в якій виникли верхні стовпи, при спостереженні 9.09.19.
А тепер уявімо, що джерело штучного світла розміщене в горах, а між ним і спостерігачем - провалля і повітря заповнене відповідними кристаликами. Цілком ймовірно, що під джерелом освітлення - нижче рівня горизонту - утворяться нижні світлові стовпи - аналоги субсонця але більш витягнуті із-за непаралельних променів світла.
А якщо спостерігач знаходиться високо в повітрі, а сонце - нижче рівня горизонту? Можливо, за певних умов, буде видиме верхнє субсонце.
Таким чином, дане оптичне явище є відмінним і від звичайних світлових стовпів і від явища субсонця - тож цілком заслуговує на окрему назву.
І трішки гумору. Наступного дня показую фотографії світлового лісу співробітнику - професійному спостерігачу комет (він у 90-х роках бачив над Києвом полярне сяйво) - і кажу, що знову було полярне сяйво. Він довго розглядав фотографію (тут - друга з кінця), а потім ображено почав питати, чому я не подзвонив (насправді телефонував але абонент був поза зоною). Потім, коли явище було пояснене, співробітник згадав, що його знайомий стверджував, що колись також спостерігав над Києвом полярне сяйво але швидше за все то був світловий ліс.
Гало в Києві - 01.25, 26
25 січня
Після 10 год ранку навколо сонця виникло гало 22 (2) з паргеліями (до 2,5). Трималось воно недовго - до 11 зникло.
26 січня.
Починаючи з 12 год над містом почався цікавий атмосферний феномен: конденсація повітряної вологи в слабкий сніг. Тривалий час перед цим були морози, а з сьогоднішнього дня почалось легке потепління.
На малозахмареному небі навколо сонця виникло гало 22 (2), яке трималося з 14 год і до заходу сонця - 17 год.
Після 10 год ранку навколо сонця виникло гало 22 (2) з паргеліями (до 2,5). Трималось воно недовго - до 11 зникло.
26 січня.Починаючи з 12 год над містом почався цікавий атмосферний феномен: конденсація повітряної вологи в слабкий сніг. Тривалий час перед цим були морози, а з сьогоднішнього дня почалось легке потепління.
На малозахмареному небі навколо сонця виникло гало 22 (2), яке трималося з 14 год і до заходу сонця - 17 год.
пʼятницю, 22 січня 2010 р.
Гало в Києві - 01.20
Сьогодні гало спостерігалося весь день. В час найкращої видимості - близько полудня - навколо сонця красувалися гало 22 (1), паргелії (2), зенитна дуга (1,5), дотичні дуги 22 (1,5 - 2) та 46 (1)
Гало в Києві - 01.19
19 січня о 10 год спостерігалися слабкі гало 22 та паргелії. Ввечері, при заході біля сонця також виникли паргелії, дещо яскравіші, ніж уранці.
На фото - вранішнє гало
На фото - вранішнє гало
Світлові стовпи в Києві - 01.10 - 20
В період написання дисертації доводиться затримуватись на роботі допізна. Від мого корпусу відкривається непоганий вид на лівий берег Києва. І протягом останнього тижня практично кожен день вночі над вогнями протилежного берега утворювалися помітні стовпи, іноді навіть світловий ліс.
Нижче - кілька фотографій за різні дні.
Умовою для утворення цього явища - легкий снігопад та мороз
Нижче - кілька фотографій за різні дні.
Умовою для утворення цього явища - легкий снігопад та мороз
Гало в Харкові - 01.04
Андрій Машта надіслав фотографії паргеліїв, котрі можна було спостерігати у Харкові 4 січня з 9 до 10 год.
Паргелії, судячи по фото, мали досить ясравий вигляд (3,5). Що саме цікаве - біля них вгадуються крім дуже слабких сегментів гало 22 ще додаткові дуги - скоріш за все, відображені дуги Ловіца.
Це ж спостереження опубліковане на сайті Володимира
Паргелії, судячи по фото, мали досить ясравий вигляд (3,5). Що саме цікаве - біля них вгадуються крім дуже слабких сегментів гало 22 ще додаткові дуги - скоріш за все, відображені дуги Ловіца.
Це ж спостереження опубліковане на сайті Володимира
неділю, 10 січня 2010 р.
Новорічний сезон гало в Києві - 2009.12.22. - 2010.01.04.
ЩИРО ВІТАЮ УСІХ З НОВИМ, 2010, РОКОМ!!!
Бажаю Вам у новому році побільше успіхів, радості, здоров'я, любові, натхнення і, звичайно, нових спостережень та відкриттів!!!!!
Протягом новорічного періоду над Києвом неодноразово красувались гало. Щоправда, останнім часом у мене виникли проблеми з Інтернетом, тому спостереження публікую із запізненням.
2009.12.22. Слабке (1) і нетривале гало 22 о 9.40.
2009.12.27. Впродовж всієї нічної частини доби над повним місяцем трималось доволі яскраве місячне гало 22 з незначними сегментами дотичних дуг. Яскравість гало я оцінюю в 2,5 але вогні нічного Києва значно знижували його контрастність.
Гало стало помітне практично одразу з настанням потемніння (після 16 год).
18.30
18.40
23.10. (З підняттям місяця хмарний покрив поступово ставав потужнішим і після 22 год. дотичні дуги зникли)
2009.12.28. Гало 22 трималося приблизно до 1.30, потім небо закрили шаруваті хмари, а вдень уже пішов густий сніг.
2009.12.30. Слабке (до 2) місячне гало 22 було помітне між 19 і 21 год.
2010.01.03. Близько 12 год. над сонцем ненадовго виникли сегменти гало 22.
2010.01.04. Перед заходом сонця (15.30) біля нього помітив правий паргелій на окремій хмарі.
Підсумки спостережень гало за 2009 р. опублікую дещо згодом. Слід відзначити, що минулий рік видався найуспішнішим за весь час моїх спостережень!
Бажаю Вам у новому році побільше успіхів, радості, здоров'я, любові, натхнення і, звичайно, нових спостережень та відкриттів!!!!!
Протягом новорічного періоду над Києвом неодноразово красувались гало. Щоправда, останнім часом у мене виникли проблеми з Інтернетом, тому спостереження публікую із запізненням.
2009.12.22. Слабке (1) і нетривале гало 22 о 9.40.
2009.12.27. Впродовж всієї нічної частини доби над повним місяцем трималось доволі яскраве місячне гало 22 з незначними сегментами дотичних дуг. Яскравість гало я оцінюю в 2,5 але вогні нічного Києва значно знижували його контрастність.Гало стало помітне практично одразу з настанням потемніння (після 16 год).
18.30
18.40
23.10. (З підняттям місяця хмарний покрив поступово ставав потужнішим і після 22 год. дотичні дуги зникли)
2009.12.28. Гало 22 трималося приблизно до 1.30, потім небо закрили шаруваті хмари, а вдень уже пішов густий сніг.
2009.12.30. Слабке (до 2) місячне гало 22 було помітне між 19 і 21 год.
2010.01.03. Близько 12 год. над сонцем ненадовго виникли сегменти гало 22.
2010.01.04. Перед заходом сонця (15.30) біля нього помітив правий паргелій на окремій хмарі.
Підсумки спостережень гало за 2009 р. опублікую дещо згодом. Слід відзначити, що минулий рік видався найуспішнішим за весь час моїх спостережень!
Підписатися на:
Дописи (Atom)