По Україні загалом днів з гало (разом зі спостереженнями інших людей) було понад 170 але я в статистиці включаю лише власні дані.
Розподіл між частотою спостережень різних видів гало виглядає наступним чином:
Гало 22 - 133 спостереження
Паргелії з параселенами - 73
Описане гало - 42
Зенитна дуга - 30
Дотичні дуги 46 - 18
Гало 46 - 10!
Дуги Ловіца - 6-11 (ряд спостережень є спірними але цей вид гало є вже не таким і рідкісним. Його проблематичність - переважно низька яскравість)
Паргелічний круг - 8
Дуга Паррі вгнута - 4
Дуга Паррі вигнута - 2
Гало 18 - 1
Дуга Паррі 46 - 1
Гало 9 і 24 - спірно, можливо спостерігалися разом з гало 18
Складні гало (4 і більше) - 20 (загалом, в один день спостерігалися дещо різні складні сонячне гало і місячне, тож загалом спостережень було 21)
Крім того, сонячних стовпів було понад 30
Паради гало (6 і більше днів підряд) - 2010.04.27-05.02 (6), 2010.07.02-09 (8), 2010.10.21-26 (6)
Вікна (6 і більше днів без гало) - 2010.01.05-18.(14), 02.08-22.(15), 02.24-03.02.(6), 06.05-10.(6), 07.21-27.(7), 11.19-25(7), 12.07-12(6), 12.15-22(8), 12.24-29(6)
В 2010 р. вперше відмічено гало пірамідальних кристаликів (03.31) та дуги Паррі вигнуту і бічну 46 (08.21)
Щодо узагальнених даних - нижче викладені графіки спостережень гало
ГАЛО В 2010 р. ПО МІСЯЦЯХ
ГАЛО ПО МІСЯЦЯХ У 1996-98 ТА 2008-2010 рр.
УСЕРЕДНЕНИЙ ГРАФІК СПОСТЕРЕЖЕНЬ ПО МІСЯЦЯХ ЗА 6 рр.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ СЛАВНОЇ ЧЕТВІРКИ ПО МІСЯЦЯХ ЗА 6рр.
Відмічу, що 4 головні гало (22, описане, паргелії та зенитна дуга) спостерігаються завжди. Видно, що гало 22 найбільш корелюється з загальною кількістю спостережень протягом року. Інші три види гало більш рівномірно спостерігаються протягом теплого періодуРОЗПОДІЛ ГАЛО ПО ДНЯХ (97,98,2008-2010 рр.)
Якщо розподіл гало по місяцях протягом року дозволяє виявити найзагальніші закономірності, то розподіл по днях є значно точнішим. Бачимо, що крім двох головних сезонів (вегетаційний з великою кількістю гало та пізньоосінньо-зимовий з малою кількістю гало) протягом року можна виділити кілька періодів і навіть підперіодів по кількості спостережень гало. На основі даного графіку, в якому висвітлені пятирічні дані спробую це зробити:О – перший період. К-сть гало посередня.
О1 – пост новорічне наростання; О2 – січневий мінімум; О3 – січневий максимум; О4 - лютневий мінімум;
А – вегетаційний позитивний період (середина лютого – початок серпня). К-сть гало найбільша- практично кожен другий день. Довгих періодів без спостережень гало не має.
А1 – пізньозимове наростання; А2 – ранньовесняний максимум (ср. березня – ср. квітня); А3 – квітневий мінімум (ср. квітня); А4 – пізньовесняний стабільний період; А5 – червневий мінімум; А6 – липнева активізація; А7 – липнево-серпневе розрідження;
В – серпневий мінімум (2-га пол.. серпня). Дещо нестабільний період з незначною к-стю гало.
С – осінній позитивний період (кн.. серпня – поч. листопада). Другий період інтенсивності спостережень гало протягом року.
С1 – вересневий нестабільний період; С2 – пізньовересневий мінімум; С3 – жовтневий максимум (кн.. вересня – ср. жовтня); С4 – жовтневий мінімум; С5 – другий жовтневий максимум (ср. жовтня – поч.. листопада).
Д – останній період.
Д1 – пізньоосінній великий мінімум; Д2 – груднева активізація; Д3 – грудневий мінімум
Цей розподіл спостережень гало дуже добре узгоджується з сезонними змінами хмарності протягом року.Загалом, перисті хмари утворюються завжди але суцільний шаруватохмарний покрив найбільш сконцентрований в холодну пору року. Відповідно, навіть якщо гало є - ми його часто не бачимо взимку.
О1 – пост новорічне наростання; О2 – січневий мінімум; О3 – січневий максимум; О4 - лютневий мінімум;
А – вегетаційний позитивний період (середина лютого – початок серпня). К-сть гало найбільша- практично кожен другий день. Довгих періодів без спостережень гало не має.
А1 – пізньозимове наростання; А2 – ранньовесняний максимум (ср. березня – ср. квітня); А3 – квітневий мінімум (ср. квітня); А4 – пізньовесняний стабільний період; А5 – червневий мінімум; А6 – липнева активізація; А7 – липнево-серпневе розрідження;
В – серпневий мінімум (2-га пол.. серпня). Дещо нестабільний період з незначною к-стю гало.
С – осінній позитивний період (кн.. серпня – поч. листопада). Другий період інтенсивності спостережень гало протягом року.
С1 – вересневий нестабільний період; С2 – пізньовересневий мінімум; С3 – жовтневий максимум (кн.. вересня – ср. жовтня); С4 – жовтневий мінімум; С5 – другий жовтневий максимум (ср. жовтня – поч.. листопада).
Д – останній період.
Д1 – пізньоосінній великий мінімум; Д2 – груднева активізація; Д3 – грудневий мінімум
Цей розподіл спостережень гало дуже добре узгоджується з сезонними змінами хмарності протягом року.Загалом, перисті хмари утворюються завжди але суцільний шаруватохмарний покрив найбільш сконцентрований в холодну пору року. Відповідно, навіть якщо гало є - ми його часто не бачимо взимку.
Розподіл спостережень гало по великих і малих періодах протягом року також узгоджується з певними сезонними кліматичними особливостями.
Так, періоди Д2, О1 і О3 співвідносяться з зимовими малохмарними морозними днями. Періоди з малою к-стю гало взимку - з тривалими хмарними днями та відлигами.
Серпневий мінімум узгоджується з періодами пізньолітніх дощів і т. д.
Серпневий мінімум узгоджується з періодами пізньолітніх дощів і т. д.
Але подібне узагальнення - лише перша спроба. Наступні спостереження значно уточнять періодизацію гало протягом року.
П.с. 15 січня спостерігалось досить слабке місячне гало в Києві. Тож, рік починається поки-що трьома спостереженнями за 23 дні...
Немає коментарів:
Дописати коментар